17 червня 2014 року — неподалік міста Щастя на Луганщині бойовики взяли в полон старшого лейтенанта Збройних сил України Надію Савченко. Накинули на голову мішок і перевезли в Росію.
8 липня — Надію перевели до слідчого ізолятора Воронежа. Бойовики та судді РФ стверджують, ніби вона перетнула українсько-російський кордон як біженка. 9 липня суд РФ арештовує її на два місяці. Проти Надії висувають звинувачення у наведенні мінометного вогню, від якого загинули московські журналісти 37-річний Ігор Корнелюк і Антон Волошин, 26 років.
16 липня — до Надії пускають українського консула Геннадія Брескаленка. Щоб добитися зустрічі з ним, 8 днів голодувала.
19 липня — Савченко пише листа президенту Петрові Порошенку. Дякує, що не забуває про неї: "Я витримаю! А вас щиро прошу помогти Україні".
24 липня — слідчий комітет РФ вигадує докази причетності Надії до загибелі журналістів.
— Вона наводила вогонь по людях через телефонні дзвінки, — каже слідчий Олександр Дриманов.
24 серпня — Петро Порошенко нагороджує Надію орденом "За мужність".
27 серпня — У футболці з тризубом Надія Савченко вперше приходить на засідання суду.
14 вересня — політсила "Батьківщина" під час з'їзду робить Надію лідером партійного списку на виборах до Верховної Ради 26 жовтня.
24 вересня — Савченко перевезли до московського ізолятора.
2 жовтня — тюремники забороняють Надії спілкуватися із в'язнями. Знищують її щоденник. 10 жовтня — міжнародний правозахисний центр "Меморіал" визнає Надію Савченко політичним в'язнем.
15 жовтня — уперше за п'ять місяців до неї пускають матір.
25 листопада — отримує посвідчення народного депутата України.
2015 рік
13 грудня — 5 березня — Надія голодує через відмову керівництва СІЗО пускати до неї українських лікарів. Також вимагає дати їй свободу. За 83 дні худне на 28 кг. Кілька разів заявляє, що готова голодувати до смерті. Змінює рішення через умовляння рідних і численні листи українців.
24 лютого 2015-го — "Батьківщина" оприлюднює "Список Савченко" з 35 ув'язнених у Росії українців.
21 липня — Везуть до ростовського СІЗО.
17 грудня — Надія оголошує голодування до завершення суду. Її залишають під вартою до 16 квітня.
2016 рік
3 березня — Савченко виступає на суді з останнім словом. Каже: "Ми граємо на моє життя. Я виграю, бо мені нічого втрачати. Повернуся в Україну живою чи мертвою". Оголошує сухе голодування.
9 березня — парламент Європейського Союзу отримує листа із закликом звільнити Савченко. Його підписали 36 тис. людей із 26 країн. Наступного дня Надія припиняє сухе голодування. Погоджується пити воду.
22 березня — суд міста Донецьк Ростовської області засуджує Надію до 22 років позбавлення волі та 30 тис. руб. штрафу. Покарання має відбувати в колонії загального режиму.
6 квітня — вирок набуває чинності. Надія голодує 14 днів — до 19 квітня. Тоді має телефонну розмову з матір'ю Марією Іванівною та Петром Порошенком. Припиняє голодування.
11 травня — Надія Савченко вдруге зустрічає день народження в СІЗО. Їй виповнилося 35 років. У Києві запускають небесні ліхтарики. Охочі пишуть Надії листи із привітаннями.
25 травня — Надію Савченко забирає літак президента Петра Порошенка з ростовського аеропорту. Вона повертається в Україну.
За час ув'язнення Надія голодувала 113 днів.
7 
35413
Коментарі