"Доля мене занесла на Донбас у 19 років, — пише Надія Ігорівна з Київщини. — Там прожила 57 років. Без чоловіка осталася у 33. Сама поставила на ноги доньку і сина. Вони поїхали вчитися у Київ, залишилися там на роботі. Коли я постаріла, продали мою хату і забрали мене на Київщину. Купили маленьку квартиру.
Живу сама, провідують дуже рідко. Коли повиростали, мати стала їм не потрібна. Син вже вдруге женився. Але життя не складається. Став грубий, багато матюкається".
Листи коментує столичний біоенергетик Валентина Гавура, 52 роки. Вона кладе правицю на фото, де Надія Ігорівна з сином і донькою сидять за святковим столом.
— Діти вас люблять, але в кожного тепер свої сім'ї і клопоти. Не критикуйте, а помагайте порадою, застерігайте від хибних кроків. Син захоче розлучитися вдруге. Йому треба будь-що зберегти сім'ю, бо залишиться самотній.
"Зустрічаюся з одруженим чоловіком, — пише 29-річна Анастасія з Полтави. — У нього двоє дітей, дружину покидати не хоче. Для мене знімає квартиру. Дружині каже, що поїхав у відрядження, а сам на вихідних залишається в мене. У місто з ним вийти не можемо. Боїться, що його зі мною побачать родичі чи знайомі. Я вагітніла від нього двічі, та він із дружиною розлучатися не хоче. Дає гроші на аборт і просить лишити все, як є. Скільки ми ще так протягнемо?"
Біоенергетик дістає з конверта фото. Рудоволоса дівчина в короткому жовтому платті обіймає вусаня у сірому костюмі.
— У грудні самі знайдете коханцеві заміну. Вже наступного року отримаєте пропозицію вийти заміж. З відповіддю не зволікайте. Чоловік, з яким живете зараз, не ваша доля. Розбивши чужу сім'ю, свою склеїти зможете, але не факт, що надовго. Дружина коханця про все здогадується. Ваш роман може бути викритий восени.
"Сама не помітила, як попала в кредитну боргову яму, — пише вінничанка Галина Миколаївна, 49 років. — Тепер працюю на двох роботах без вихідних, але з боргів вирватися не можу. Чоловік помер, помогти мені нікому. Доньці Оксані 20 років, вчиться в університеті. Їй правду розказувати не хочу".
— Аби розібратися з кредитами, попросіть гроші у родичів. За два роки зможете повернути суму, яку позичали. Доньці зізнатися варто. У жовтні вона знайде роботу, яку зможе поєднувати з навчанням. Оксана не тільки перестане брати гроші з дому, а й почне фінансово помагати вам.
"Чоловіка поховала. Живу сама. Маю троє дітей, у кожного вже є свої сім'ї, — розказує Оксана Володимирівна з Житомирщини. — Насторожує мене поведінка старшої доньки Каті. Вона живе в райцентрі на Вінниччині. Я задумуюся над переїздом до неї, але трохи боюся. Катя після розлучення зійшлася з другим чоловіком. Розписуватися не збираються, на роботу йти не хочуть. Коли вона до мене приїжджає, то чогось по кутках у хаті лишає щоразу по кілька копійок".
— До доньки переїжджати не раджу. Зжитися на одному подвір'ї вам буде непросто. Копійки підкидають, щоб забрати удачу в того, хто їх підбере. Викинутими на вулицю грішми відкупляються від болячок, бідності й невдач. Якщо таки підняли монети, віддайте їх жебраку. Тоді ніхто не відбере від вас уміння заробляти гроші й відведе вроки, які хотіли накласти.
5 
35413
Коментарі