— Вінчатися треба через сім років подружнього життя, — розповідає киянка 32-річна Тетяна Григорчук. — Цього часу якраз вистачить, щоб зрозуміти, чи потрібна тобі ця людина. Перший рік нами керує ейфорія. Багато знайомих повискакували заміж, бо так треба. Вінчаються, а потім жалкують, що поспішили.
Фотохудожник Тетяна з програмістом Дмитром познайомилися у Києві, на художній виставці.
— Переїхав із Дніпропетровська до Києва, Таня закінчила інститут і шукала квартиру, — згадує Дмитро. — На перше побачення запросив на пляж. Із собою приніс пляшку вина та сир. Цілий день сміялися з моїх анекдотів. За тиждень зрозумів, житло треба знімати разом. Таня погодилася.
— Рік батькам не зізнавалися, що живемо вдвох, — говорить Тетяна. — Моя мама думала, що мешкаю з подружкою, його батьки — що він з другом поселився. Вияснилося все, коли одного ранку із Запоріжжя приїхала його мама на день народження. Захотіла сину зробити сюрприз, а вийшов сюрприз для неї. Потім розказувала, що підозрювала, що в сина є дівчина, бо він був занадто щасливий. До загсу пішли в джинсах, запросили в ресторан кількох друзів і батьків.
Батьки чоловіка — католики, наполягали на вінчанні. В той період подружка Ксеня розлучалася з чоловіком. Вона завагітніла від іншого, якого дуже любила. Щоб розвінчатися з першим чоловіком, треба було пройти купу процедур. Ще й колишня свекруха проходу не давала.
Найбільше сварилися у перший рік після одруження, — додає Тетяна. — Кажуть, штамп у паспорті не має значення. Неправда, має. Бо після того штампу чоловік став пред'являти претензії: не так готую, погано перу. У приклад ставив свою маму. Перестали ходити до друзів. Діма — домосід. Йому подобається перед тєліком сидіти з пляшкою пива. Я люблю шумні компанії, дискотеки. Мої друзі їхали в Карпати на тиждень з палатками. Запросили нас. Чоловік відмовився йти в похід, ще й мене не пускав. Я тоді зібрала речі і втекла з дому. Після походу жила в друзів, поки Дмитро не прийшов миритися з квітами.
— Притерлися характерами через три роки після одруження, — згадує Дмитро. — Поділили домашній простір. Ввечері я граю в комп'ютерні ігри по мережі, Таня дивиться серіали. Готуємо разом. Навіть якщо не треба моя допомога на кухні, просто сиджу поруч, коли жінка готує.
Уперше про вінчання задумався торік, — продовжує. — Тоді Таня серйозно захворіла. Коли лежала в лікарні із запаленням легенів, зрозумів, що ріднішої людини нема. Запропонував повінчатися.
Через соцмережі дізналися, що це можна зробити в італійському Римі. На поїздку витратили 5 тисяч доларів, що відкладали на автомобіль. Вінчалися у церкві святої Марії. Таня була у весільній сукні, яку ми привезли з України, я — в костюмі. Свідків не брали, надали їх при церкві. Батьки хотіли поїхати, але не встигли зробити загранпаспорти. Переживали, що будемо в церкві самі. Ми вінчалися у суботу після служби, багато людей залишилися подивитися.
Нас не хотіли вінчати одразу, бо Таня не католичка. Вимагали свідоцтво про хрещення. Але організатор весілля вмовила священика. В дружини мама ходила до католицької церкви. Її хрестили там. Це нам допомогло, — каже Дмитро. — В тур входила романтична вечеря після церемонії, пляшка шампанського, торт, візажист і фотограф. Потім ще тиждень жили у Римі. Таня завагітніла після вінчання. До того дуже хотіли дітей, але не вдавалося.
— Після вінчання ми стали менше сваритися, — говорить Тетяна.
— Просто я тепер більше мовчу, — каже Дмитро. Обоє сміються.
Найдешевше повінчатися в Греції
— За минулий рік 56 українських пар одружилися і повінчалися в Греції, — розповідає 30-річна Ірина Дейніз, власниця туристичного агентства "Світ на долоні". — Там ця послуга найдешевша. За 1500 євро — 23 тисячі гривень — можна поселитися у готелі, оплатити церемонію і фотосесію. У Греції дадуть свідоцтво про одруження з перекладом на українську чи російську мови. Частіше за все за кордон їдуть вінчатися пари, яким від 35 до 55 років.
Молодь частіше їде одружуватися до Тайланду. Там церемонія обійдеться у 50 тисяч гривень. Тамтешнє свідоцтво про одруження в Україні не визнають. Наречену замість білого плаття одягнуть у різнокольорову спідницю, нареченого — у білі фланелеві штани. Вся церемонія проходить під парад барабанщиків.
25–30 українських пар щороку вінчаються в Парижі. Чотириденна поїздка обійдеться у 40 тисяч гривень. Молодим дають російськомовного гіда, який перекладає церемонію.
В Україні вінчання коштує від 350 до 1 тис. грн.
5 
35413
Коментарі