"Газета по-українськи" №1357 за 24.01.2012. Рубрика Люди

Полтавська боксерка хоче охороняти президента

Полтавська боксерка хоче охороняти президента

Полтавська боксерка 34-річна Анжела Торська п'ять років прожила в Америці. Там хотіла займатися професійним боксом. Вигравала чемпіонат світу і Європи серед аматорів.

— У Нью-Йорк приїхала без зв'язків. Поселилася у російському кварталі й почала шукати роботу. Знала, без грошей я тут надовго не затримаюся, — згадує Анжела. Вона невисока на зріст, міцної статури, одягнена у джинси і чорний светр. — Через три місяці улаштувалася помічником кондитера у магазин на Брайтон-Біч. Думала, буду коржики і булочки мазати. Та то була робота на ізнос.

За місяць полтавка заробляла $2 тис. Працювала 12 год. на день.

— Чого тільки я там не робила — коржі випікала, товар розгружала, 60-кілограмові чугунні каструлі з тістом тягала. Шеф покою не давав, постійно: "Анжела, зроби те, Анжела, зроби се". А паралельно з роботою я повинна була тренуватися. Щоб гарно боксувати, треба двічі на день займатися у спортзалі.

Після роботи їхала до найкращого боксерського залу на Мангеттені.

— Із ним мені пощастило, там Тайсон займався, брати Клички. З англійською теж не було проблем. Тільки тренер попався з Росії, такий неприємний. Зі мною чемпіонка світу, американка Джилл Емері, тренувалася. Так він її вдоль і впопєрьок матами крив. Я кажу: "Міша, я не привикла, щоб мене коровою називали". А вдарити не можу, бо з цим в Америці строго. Удариш — зразу сядеш.

За зал спортсменка платила $60 на місяць. Ще $200 віддавала тренерові.

— Договорилися, коли вийду на професійний ринг, віддаватиму йому 25–30 відсотків прибутку з поєдинку. Та у результаті з профі-боксом не склалося. Мені пояснили: аби мати гарного менеджера, треба виграти 15 боїв поспіль. А щоб ці бої провести, суперницям треба давати по тисячі зі свого кармана. Я подумала і рішила відказатися від боксу.

На хвилину замовкає, поправляє коротке волосся.

— А все могло бути по-іншому, якби 2005 року в Німеччині я провела бій проти Лейли, доньки Мохаммеда Алі. Я була у прекрасній формі. Та в останній момент Алі відмовилася виходити. Сказала, що лікоть травмувала і не звикла з лівшами боксувати.

По завершенні боксерської кар'єри полтавка звільнилася з кондитерського магазину.

— Надоїло мені таке життя. Були тільки робота, тренування і квартира. Я до океану за чотири роки тільки раз сходила, хоча він був поряд.

За два місяці влаштувалася охоронцем в службу безпеки Майкла Блумберга, мера Нью-Йорка.

— Охороняла його адміністративну будівлю. Там були телестанції, радіо. Багато знаменитостей побачила: Джуда Лоу, Скарлетт Йоханссон, Тьєрі Анрі. А раз охороняла Опру Вінфрі. Ходили з нею, як подруги, а заговорити не могла. Не прийнято.

Паралельно підробляла у приватній фірмі — ночами охороняла приватні вечірки.

— Перед від'їздом у Полтаву була на мексиканській вечірці. Один із гостей почав чіплятися. Я боковим ударом збила його з ніг. Шеф потім кричав: "Анжела, що ти витворяєш".

Повертатися до Штатів не хоче. У Полтаві живе з матір'ю і сестрою.

— Хочу спробувати пробитися у президентську охорону в Україні. Досвід у мене є. От тільки не знаю, чи беруть у нас туди жінок.

Сергій ДЗЕХ

Зараз Ви читаєте новину «Полтавська боксерка хоче охороняти президента». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua