У Луцьку від пневмонії померла завідувач лабораторії міської клінічної лікарні й терапевт Волинської духовної семінарії Лариса Козярчук. За два тижні їй мало виповнитися 45 років.
— У січні Лариса сказала, що погано почувається, — розповідає сестра покійної Наталія Ткачук, 42 роки. — У неї почався кашель і піднялася температура. На лікарняний не пішла. Ковтала противірусні препарати й ходила на роботу. Вдягала маску і приймала хворих. Казала: "Як би себе не почувала, маю допомагати людям". Просила її зробити рентген, але вона відповідала: "Це ще нікого не вилікувало". Потім почала пити антибіотики. Коли дзвонила, казала, що їй стало краще. У понеділок вранці пішла на роботу. За кілька годин їй знову стало зле. Пішла на рентген. На знімку замість легень були дві білі плями з тоненькими чорними ниточками. Її зразу ж забрали в реанімацію, а наступного дня підключили до апарата штучної вентиляції легень. Сестра попросила їй не дзвонити. Через півтора дня її не стало.
Ларису Козярчук поховали в селі Підгайці біля Луцька поряд із батьками. Перед тим її відспівували у луцькому соборі Всіх Святих. З церкви труну на плечах виносили священики.
— Лариса відчувала свою смерть, — розповідає подруга покійної Марія Мазурак. — Коли востаннє розмовляли телефоном, мало не посварилися. Вона почала розповідати, яким має бути її похорон. Перерахувала страви, які мають бути на столі, і попросила, щоб її ховали в білій сукні як наречену.
Чоловіка і дітей не мала. У Луцьку жила на зйомній квартирі.
5 
35413
Коментарі