— На городі хімії не використовуємо. Колорадські жуки не долітають у центр міста, — говорить киянин 31-річний Олександр Супрунець. У центрі столиці вирощує понад 50 видів рослин. Город відкрили наприкінці травня на вул. Пушкінській, 31в. У дерев'яні ящики висадили помідори, огірки, перець, гарбузи, кунжут, м'яту, базилік.
— Змалку любив працювати на городі, — розповідає Олександр Супрунець. — Років у 10 побудував на городі теплицю. Вирощував кавуни й дині. Отримав гарний урожай. Батьки казали, що з мого захоплення може бути толк.
Сестра навчалася в Житомирському аграрному університеті. Батьки хотіли й мене туди відправити. Та я переїхав до Києва з рідного міста Баранівка на Житомирщині. 10 років працював у сфері реклами й культури. На балконі вирощував овочі й зелень. Цілий рік мав власний салат, кріп і петрушку. Торік із друзями з ІТ-фірми "ІРЕКс" створили організацію "Місцева економіка" — популяризуємо професію сучасного фермера серед молодих українців.
У дворі на терасі все росте в ящиках і екологічних торбах, що розкладаються за п'ять років. На квасолі зав'язалися стручки. Під стіною — теплиця з відкритим верхом. Зеленіють два перці. Олександр маленькою лопатою робить рядок. Висіває розмарин.
— Насіння для городу збирали через "Фейсбук", — розповідає чоловік. — Перукар Олександр Ізотов дав лафант анісовий, художниця Алевтина Кахідзе — помідори й англійську кукурудзу. Чимало помідорів і базиліку передав Руслан Духов із села Мічурин Ріг на Дніпропетровщині. До 30 років вивів понад 300 сортів томатів. Ботанічні сади подарували багато м'яти — перцевої, яблучної та лимонної. Дві останні використовують для приготування мохіто (холодний напій на основі м'яти та лайму. — ГПУ).
Садити й полоти грядки допомагають волонтери. Поряд з нашим городом ростуть тополі. Коли йшли дощі, пух заліпив ящики і почав проростати. Написали у "Фейсбуці", що шукаємо охочих помедитувати на грядках. Відгукнулися двоє дівчат.
Грядки з лійок не поливаємо. Подавати воду можна за допомогою мобільного телефона або через спеціальний веб-сайт. Розробники планують поставити у кожен ящик датчики. Вони вимірюватимуть вологість ґрунту. Коли її рівень падатиме, у систему надійде сигнал.
З Олександром вітається дівчина у вузьких чорних брюках і короткому піджаку. На нігтях — рожевий манікюр. Бере лопату й насипає землю з купи у мішок.
— Іра город побачила з вікна робочого кабінету, — каже Олександр. — Тепер в обідню перерву не ходить у кафе, а працює тут.
Олександр втикає в ящик бамбукову палицю. Підв'язує до неї помідор. На ньому зав'язалися два плоди.
— Мешканцям навколишніх будинків город сподобався, — говорить. — Приходять сюди з дітьми. Після таких візитів ягоди полуниці кудись зникають.
На городі дають концерти класичної музики
— Проект городу в центрі міста фінансували кияни, — розповідає його співзасновник Олександр Супрунець. — 147 доброчинців пожертвували 78 тисяч гривень. Щоб підтримувати город у належному стані чотири місяці, знадобиться ще 20–30 тисяч. Зберемо їх завдяки літній школі, що працюватиме на його території. Проводитимемо тут зустрічі з фермерами й городниками. Лекція коштуватиме 100 гривень, бранч — 300, бо передбачений комплексний обід із вином.
Один з успішних фермерів — Віктор Чиркін із Таращі. Він три роки навчався в Америці. Після повернення звели з дружиною будинок у Білоцерківському районі на Київщині. Побудував там "Лісову ферму". Продає козячий сир, овочі й зелень. Ще один фермер — Євген Васянович з Житомирщини. Спеціалізується на вирощуванні салатів. З минулого року популяризує сільський туризм. Поблизу своїх теплиць звів кілька будиночків. Пропонує клієнтам там пожити. Серед них багато французів. На вихідні приїздять до Євгена з дітьми. Кажуть, цікаво подивитися, як усе росте.
Щоранку запрошуємо киян помедитувати на нашому городі. По п'ятницях влаштовуємо вечори класичної музики. Скоро поставимо тут столики. Можна буде випити чаю або кави.
2 
35413
Коментарі