Микола Наконечний помер за чотири місяці після виборів

 

— Їхав з Києва машиною, як у грудях запекло. Остановився на заправці. Там йому визвали "скору", а до реанімації не довезли, — на порозі Будинку культури у місті Христинівка на Черкащині говорять про смерть міського голови 50-річного Миколи Наконечного. Кажуть, 17 лютого у нього відірвався тромб.

О 10.20 до зали заносять труну.

— Микола Петрович помер через минулорічну виборчу кампанію до Верховної Ради, — розповідає літня жінка. — Він балотувався на 200-му виборчому окрузі від партії Єдиний Центр. Йому погрожували, кинули до хати гранату. Добре, що нікого тоді вдома не було, побило тільки вікна. До цього місто було зачухане. Звідси всі тікали, а при ньому житло в ціні повисилося — стоїть майже як в Умані.

З охоронцями заходить голова партії Єдиний Центр Віктор Балога, 49 років.

— Останні роки ми дуже здружилися, — каже він. — Товаришували родинами, один до одного в гості їздили.

Наконечного обрали міським головою у квітні 2006 року.

— Із самого початку взявся ремонтувати в райцентрі дороги, — зітхає заступник мера Олександр Кучеренко. — Відновив вуличне освітлення, реконструював два парки. Прочистив артезіанські свердловини та оснастив місто водою цілодобово. Відкрив у Христинівці пам'ятник Гонті та Залізнякові. Цього року планував добудувати тротуари в центрі — по вулицях Леніна і Калініна.

У місті говорять, що з кабінету Наконечного хочуть зробити музей.

—  Це неправда. Одну з вулиць назвемо його ім'ям, можливо, перейменуємо площу. З 23 грудня він узяв лікарняний. Двічі лежав у лікарні. Говорив, що медики знайшли легеневу недостатність, — каже віце-мер.

На парламентських виборах Наконечний поступився Антонові Яценку, який ішов від Партії регіонів.

— Вибори були нечесні, — розповідають христинівчани. — В Умані Наконечному не давали проводити агітацію, заборонили повішати біг-борди. За наказом Яценка на нього завели кримінальну справу.

У мера залишилася дружина та двоє дорослих синів — Микола і Василь. Півроку тому народився онук. Вдова Людмила Василівна, у чорній мереживній хустці та шубі, цілує чоловіка.

— У Миколи Петровича з жінкою в березні мало бути 33 роки супружескої жизні, — розповідають знайомі подружжя. — Як поженилися, то їй було 16, а йому 18. І все життя разом. Людиним батькам тоді казали: не віддавайте її в 16, вона ще перелюбить, когось другого схоче. А її мати говорить: та вона його з п'ятого класу любить і нікого більше не полюбить, хай іде замуж.

Кілька тисяч людей ідуть за труною на кладовище. У центрі міста на великому екрані цілий день показують ролики за участю Миколи Наконечного. Лунає пісня Святослава Вакарчука "Холодно".

—  Я цього не видержу! — кричить дружина. Її беруть під руки сини.

Яму на цвинтарі викопали поблизу каплиці, що спорудив Наконечний.

×