"Как упоительно девушка говорит на украинском"

 

— Якщо хочеш мене послати, пошли українською, — відповіла задерикуватому хлопцеві моя колега Слава, коли вела урок української в одній зі шкіл Києва. — Той затнувся — не знав як. А вона продовжила урок, — розповідає 24-річна Катерина Поправка.

Вона — волонтер громадського руху "Не будь байдужим". Його мета, каже, — "подолати стереотипи про колгоспність української мови, маргінальність нашої історії та неповноцінність культури". У 2008-2009 роках Катерина проводила лекції з популяризації української мови серед старшокласників Києва в проекті "Укрмова — суперкльова". Домовляються зі школами — скільки годин на такі просвітні уроки там можуть надати. Із кожним класом, починаючи із середніх, волонтер проводить лише один урок. Зацікавлює. Дальший розвиток — справа учнів. Цьогоріч у лютому стартувала мовна кампанія в школах — "СЕКС": "Сучасне Епатажне Креативне Слово".

— Назва бомбезна. Намагаємося популяризувати мову через літературу. Шкільна програма показує, що український письменник має бути: а) мертвий — якщо не мертвий, то він або Ліна Костенко, або Дмитро Павличко — і б) він має писати про страждання. Після перших 10 хвилин спілкування старшокласники дивуються: вау, українською можна говорити й писати і про секс, і про веселе — про все. Щоб зробити мову популярною, треба знайти, що дитині певного віку найцікавіше, і запропонувати це українською. Нині на активі контркультура, хіпстери. Світ глобалізований, знеосіблений. Хочеш бути особливим? Якщо довкола тебе говорять російською — будь інакшим, перейди на українську, і тебе помітять.

Як популяризувати мову без моралізаторства?

— Сьомого класу я боялася найбільше: вік — "грай гормон". Але 14 років — це час захоплення графіті. Я прийшла на урок із ватманом та олівцями. Доки читала трактат "Про мудаків" Юрка Іздрика, попросила його уявний портрет. Школярів заворожило, бо так, як грається зі словами Іздрик, не грається ніхто. Вони розуміють: Іздрик — просто свій чувак. Цей дядько не намагається їх нічому навчити. Він злий на людство. Майже всі підлітки — теж. І він вживає всі ці заборонені словечка. Намалювали шикарного Іздрика: лисого, з довгим носом. Потім показала його фото — була ейфорія.

Часто стикаєшся з гострим несприйняттям української серед дітей?

— Раз мене брали на понт в одній з елітних шкіл в районі Берестейської. Один крутий хлопчик-авторитет сидів на гальорці й коментував чи не кожне слово. Просто дістав. Почав сперечатися: нащо взагалі потрібна українська? "Все и так все поймут". Я його попросила прочитати вірш Івана Андрусяка "Колискова". Довго відмовлявся, казав, читати українською не вміє. Тоді я взяла його на слабо: "Звісно, цей вірш так гарно звучав би чоловічим голосом. Але про яких чоловіків тут говорити?". Прочитав божественно:

спи моя кохана засинай

все минеться навіть ніч минеться

голосом пролившись через край

тінь моя до тебе доторкнеться

пригорнувшись втомленим крилом

до твоїх ласкавих оченяток

тінь моя освячена теплом

буде біля тебе засинати

будуть кучерявитись зірки

і моя ласкава колискова

то відпустить то пригорне знову

і не відпускатиме віки

Після цього до кінця лекції він говорив українською.

Маємо принаймні 46 київських шкіл, які з нами співпрацюють. Найкращі уроки я мала на Троєщині. В одному з ліцеїв викладачка захоплювалася: "Как упоительно девушка говорит на украинском! А вы откуда?". Відповідаю: "Із Троєщини".

"Муракамі" отримав "Гнилого кабака"

"Гнилий кабак" — цю антипремію київським закладам харчування, де споживачів уперто відмовляються обслуговувати українською мовою, активісти руху "Не будь байдужим!" вручали вже тричі. Позаторік перев'язаного стрічкою гнилого кабака вручили кафе "Шоколадниця", торік — KOFEiNові, а цьогоріч — ресторану японської кухні "Муракамі".

Керівників крамниць, перукарень, банків, ресторанів спонукають українізувати антураж, обслуговування. Наприклад — змінити таблички "Открыто/Закрыто" на "Відчинено/Зачинено", друкувати чеки й меню рідною для 80% громадян України мовою.

×