— "Газету по-українськи" читаю з першого випуску. Рік купував у кіосках. А тоді вирішили передплатити. Тепер двічі на тиждень поштарка приносить свіжий номер, — каже 75-річний Іван Степанченко із села Медвин Богуславського району на Київщині. Він передплатив "Газету по-українськи", надіслав копію квитанції та за результатами розіграшу отримав 1 тис. грн.
— Гроші потрачу на уколи, бо ноги сильно болять, — каже Іван Якович. — Мені прийшлося поїздить по світу. Працював на шахті у Казахстані, потім — на Байконурі. Там у мене почали зуби випадать і ноги гнить. Відправили у Ташкент лікуватися. У госпіталі трохи поправився і знову поїхав на Байконур. Працював там на цегельному заводі. А тоді знову вернувся на шахту. 1967-го махнув на все рукою й вернувся у рідний Медвин. Влаштувався на мебельний завод. У 55 років пішов на пенсію.
Іван Якович 49 років живе у шлюбі із 66-річною Вірою Андріївною.
— З жінкою познайомилися через телевізор, — розповідає Степанченко. — Тоді всі купували собі "Весну" з маленьким екраном. А я назбирав грошей і придбав величезний телевізор "Нева". Сусіди до мене приходили по ньому новини дивитися. Якось прийшла і Вєрочка. Одразу в душу запала. Трохи з нею повстрічалися й вирішили одружитися. На весілля моя мати нам козу подарувала. З того часу почали їх розводить. Довго дев'ять кізочок тримали. Молоко здавали на молокозавод і дачникам продавали. А тепер тільки двох маємо, бо здоров'я вже не те. Роботи і без них хватає. То треба картоплю посадить, то пополоть чи від жуків побризкать.
Мають доньку Світлану, 47 років. Працює на суконній фабриці в місті Богуславі. Онук Олег закінчив Білоцерківський аграрний університет. Онучка Ірина зараз там навчається.
Позаторік Іван Степанченко знявся у фільмі режисера Олександра Денисенка "Денесія". У стрічці розповідав про медвинську гору Тотоху.
— На території Медвина раніше було багато трипільських і скіфських поселень. Там постійно чорні археологи з металошукачами ходять.
8 
35413
Коментарі