На Заході вразило, що там ніколи не зупиняються. Не кажуть стоп, а вчаться все життя. У нас дівчині 20 років – маєш вийти заміж, у 23 – бути вагітною. Фраза "що люди скажуть" на Галичині – це все.
Працював з американським фотографом. Вона знімала українських жінок, які возять на собі сигарети через кордон. Після того поїхала в Узбекистан. Написала: "Не стогніть, українці, ви собі не уявляєте, що таке важке життя".
Коли їдуть за кордон, є дві думки. Перша: вернутися живим. Друга: хоч трохи заробити. Бо люди повертаються в мінусах настільки, що в них забирають квартири, машини.
Хочу, щоб наше покоління дивилося на світ не через телевізор, а фізично – сіли в автобус.
Українка може зробити бойкот: всьо, ти рік зі мною не спиш. На Заході таке неможливо, бо все раціоналізовано.
У книжці "Сторожі тротуару" – моя лав сторі. Героїня прилетіла з Торонто й вийшло все, як у поганому російському серіалі. Хотів вернути її в життя. Ніфіґа. Думав як український чоловік, а вона – вже як канадійка. Пішки від неї 50 кілометрів топав ніч. Будь-яка українська жінка кинула б мені матрац на кухні і сказала: куди ти йдеш, ніч надворі. А вона: це – твої проблеми.
Хтось чує музику, хтось – літературу. А хтось не чує нічого. Та, може, йому й не треба.
В Ізраїлі була така теорія: давайте зберемо найрозумніших дітей і генеруємо націю геніїв. Тести з 4 років, вузькоспеціалізовані школи. Нічого в них не вийшло. Бо в 14 – ти геній і читаєш Марка Твена в оригіналі, а у 18 – ровесники тебе доганяють. Плюс життя в тому, що не кожен, хто 4-річним пише музику, – Моцарт.
Не хотів би опинитися в будинку престарілих. Не треба мені склянки води на старості. Хочу, аби було з ким поговорити. Знаю старшу жінку, яка купила курку, щоб зарізати – й лишила. Від самотності говорила з нею.
Не хотілося б зустріти старість у середовищі ровесників. Коли доживаєш до певного віку, хочеться щось розказати – досвідом поділитися.
Ми кричимо не тому, що неправильно виховані, а тому, що в українця пре душа. Щоб теща кричала на зятя – уявити на Заході неможливо.
Чоловіки раніше помирають за жінок. На стадіон, де я щоранку бігаю по 15 кілометрів, виходять восьмеро жінок і двоє чоловіків – я і сторож. Сторож не бігає. Чому жінки хочуть бути здоровими, подобатися, а чоловіки сидять і пиво п'ють? Тому що ми, українські чоловіки, не вартуємо українських жінок.
Найгірше, що може бути в сім'ї, – це розлучення.
8 
35413
Коментарі