25 років тому Україна стала незалежною. За чверть століття у країні змінилась валюта, відбулося дві революції. Була підписана Угода про асоціацію з Євросоюзом, сталася анексія Криму, триває війна з Росією. Процвітає корупція. Але і почались реформи.
Якою буде Україна через 25 років?
Перетворимося на звичайну європейську країну, якої майже не буде в новинах – бо перестануть відбуватися гарячі події.
Освіта базуватиметься не на затверджених "зверху" стандартах, а на потребах конкретної особи. Система буде гнучкою, відкритою. Зникне поняття "управління освітою". Якщо раніше ремісника можна було навчити шити взуття на все життя, то тепер треба вміти відслідковувати тенденції, попит на ринку. Потрібно вміти проектувати. Як говорив Ейнштейн, уява важливіша за знання.
Віктор ГРОМОВИЙ, 53 роки, заслужений учитель України
Україна стане одним з економічних центрів Європи. Але порушення прав людини, корупція залишається. З одного боку, суспільство усвідомлює, що це – зло. З другого – готове вчиняти корупційні дії. Побороти це значно складніше, ніж побудувати відкриту економіку. Звісно, корупція не матиме такого розмаху, як зараз. Але її подолання – справа не одного покоління.
Василь ЯБЛОНСЬКИЙ, 48 років, заввідділу Національного інституту стратегічних досліджень
У літературі ключовим жанром буде велика проза, а в поезії – експерименти. Не маємо зациклюватися на Нобелівській премії. Культуру треба творити для себе – самодостатню, повноцінну, глибоку.
Іван АНДРУСЯК, 47 років, письменник
Бачу Україну без війни, корупції. Із діючими законами, чесними чиновниками. На 50-му році життя країна матиме справжній парламент. Нинішніх політиків на орбіті не буде. Економіку розвинемо до рівня однієї з найкращих у світі. Можливо, станемо основою Євросоюзу. І буде сильна контрактна армія. Але й закон про загальний військовий обов'язок.
Володимир ПАРАСЮК, 29 років, народний депутат
Якою буде Україна через 25 років, уявити неможливо. Якби 1966-го запитали Івана Драча про це? Сказав би: "Квітучою республікою у складі СРСР". Маємо думати, планувати, робити країну такою, якою хочемо бачити через 5–10 років. Ідеться про європейську інтеграцію, розвиток співпраці з НАТО, модернізацію, реформи. Країна зараз у деформованому архаїчному стані. Треба змінити консервативність суспільства, ЖАДІБНІСТЬ ЕЛІТ, застарілі методи управління, корумпованість. Тільки тоді зробимо якісний ривок у розвитку.
Володимир ФЕСЕНКО, 57 років, політолог
Перші 25 років вирішувалося питання: бути чи не бути Україні? Для більшості незалежність стала цінністю. Останні три роки це довели. Головний виклик на наступні 25: якою бути Україні? Досі ключовими інституціями були військово-політичні блоки та союзи – НАТО, Євросоюз. Зараз вступаємо в епоху, коли основним стане поділ на сильні та слабкі держави. На країни-менеджери і країни-пролетарії. Роль союзів зменшиться. Ставки будуть на внутрішнє виробництво, розвиток військово-промислового комплексу, міцну дипломатію.
Головне завдання на найближчі 25 років – стати сильною державою.
Вадим КАРАСЬОВ, 60 років, політолог
Єдине, що можна стверджувати: і через 25 років Україна буде. Станемо органічною частиною Європи і загалом – західної цивілізації. Не найпередовішою і не найрозвиненішою, але Україна виглядатиме приввбливим місцем для життя та відпочинку. Значно привабливішим, ніж, наприклад, простори сучасної Російської Федерації. Народ, однак, буде все одно невдоволений владою і натхненно її критикуватиме. І за діло, і просто так – щоб та не розслаблялася і поводилася чемно, як належить уряду європейської країни.
Свирид ОПАНАСОВИЧ, блогер
Якщо виберемо у владу проукраїнських політиків, а не популістів, то вже через сім років, за угодою з ЄС, у нас буде нульове мито при ввезенні автомобілів на європейський ринок. Тоді є шанс, що прийдуть інвестори. Їх привабить дешева, освічена робоча сила й недорога електроенергія. Побудують сучасні заводи, створять робочі місця. Експортуватимемо автомобілі на європейський ринок так само, як зараз виготовляємо для нього запчастини.
Олег НАЗАРЕНКО, 52 роки, голова Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів
Україна залишиться в нинішніх територіальних межах. Кордони перестануть бути такими важливими. Фахівці житимуть десь на островах і реалізовуватимуть проекти в Києві чи Одесі. Населення України зменшиться. Буде багато мігрантів – насамперед із тих острівних і морських країн, які постраждають через погіршення клімату.
Денис БОГУШ, 46 років, політтехнолог
"Через 25 років Україна буде привабливим місцем для життя, праці та відпочинку ", – вважає блогер
Свирид Опанасович.
Художник Дмитро Скаженик бачить це так
Сподіваюся, українці більше читатимуть. У нас понад 40 мільйонів населення, але наклади такі, як у 5-мільйонній Словаччині. Світ комерціалізується. Тож люди шукатимуть чогось ліричного, душевного. Буде багато віршів. Також – грубих романів, бо після твітерів і скорочення текстів до розміру афоризмів людина прагнутиме поринути в інший світ. Братиме книжку і залипатиме в неї на цілу ніч. І ще: думаю,будемода на паперові книжки. На справжнє.
Андрій ЛЮБКА, 28 років, письменник
Українська державна ідея остаточно сформувалась і закріпилась. Однак стан справ не дає підстав для оптимізму. Нинішня постмайданівська політична еліта надто корумпована й відірвана від інтересів народу. Якщо залишиться біля керма надовго, то Україна буде найкорумпованішою і найбіднішою країною Європи невизначено довгий час. Щоб цього не сталося, наступні 25 років треба присвятити очищенню еліти. Майбутнє країни врятує висока політична культура й прискіпливість суспільства до влади.
Олександр ДОНІЙ, 47 років, президент Центру досліджень політичних цінностей
Сьогодні вирішується доля Української держави на наступні десятиліття, якщо не на все ХХІ століття. Наше майбутнє визначиться результатом війни з Росією та успіхами в реформах і розбудові демократії. Поведінка українців у останні майже три роки показує: повернення до "совка" неможливе. Ми відкинули російський тоталітаризм, і це – назавжди. Наступні десятиліття пройдуть у боротьбі за гідні умови життя й добробут. Країна й далі житиме в несприятливому зовнішньому середовищі. Євросоюз зануриться у свої проблеми. Росія – агонізуватиме й створюватиме нові хвилі нестабільності на кордонах. Це – загрози, але водночас і стимул посилювати державу власними силами.
Олександр ХАРА, 40 років, дипломат
Ми не знаємо, якою буде Україна через 25 днів. То що можна говорити про 25 років?
Якщо хочемо бути єдиним народом, державою, треба збиратися за стіл. Укладати суспільний договір, писати народну конституцію. Не медведчуківську, не радянську, не міняти януковичівську. Має бути Конституція на основі суспільного договору – на яких умовах ми готові жити разом. І потім виконувати їх.
Ми маємо добитися, щоб у політиці були принципи, а у зовнішній - інтереси. Бо зараз у нас навпаки: у внутрішній інтереси, у зовнішній – принципи. Треба знайти, що нас об'єднує. Бо те, що розділяє, давно знайшли.
Олексій МОЧАНОВ, 47 років, автогонщик, волонтер
Процес становлення незалежності держав ніколи й ніде не був простий. Для України цей шлях виявився втричі складнішим. Агресивний північний сусід, корупція та безвідповідальність влади мало не знищили країну. Але ми вижили, і за останні три роки Україна зробила більший крок, ніж за попередні два десятиліття. Для нас час прискорився неймовірно. Нарешті країна рухається за ритмом решти світу. Тому років через 15 остаточно позбавиться всього, що каменем тягнуло її на дно. Суспільство вирішуватиме нормальні повсякденні питання: зарплати, зростання економіки, інновації.
Мирослав ПОПОВИЧ, 86 років, філософ, член ініціативної групи "Першого грудня"
Через 25 років Украхна нагадуватиме сучасну Румунію або Польщу. Будемо в Європейському Союзі чи на підході до нього.
Історія періодизуватиметься наступним чином. 1991–2013 – роки формальної незалежності, підготовка до побудови держави. 2013–2014 – початок побудови європейської демократичної країни під час війни з Росією. До 2039 року – час активної участі України в європейських та євроатлантичних структурах.
Будемо свідками приголомшливої технологічної, медичної, освітньої революції у світі. Україна буде поряд. Економіка стоятиме на високих технологіях. Наша країна буде споживачем можливостей. Вони дозволять вирішити наші проблеми.
Віталій ПОРТНІКОВ, 49 років, журналіст
Реальну незалежність Україна отримує тільки зараз – на тлі війни з Росією. Далі – боротьба за місце під сонцем. На жаль, корумповані політичні еліти й консервативні прошарки суспільства гальмують розвиток держави. Нам складно буде стати економічним "тигром". Але Україна – це кордон між мілітаристською Росією і Заходом. Європа зацікавлена, щоб ми стали міцною військово-політичною державою. Тому вливатиме серйозні ресурси в зміцнення України.
Віктор НЕБОЖЕНКО, 63 роки, соціолог
Україна стане переважно католицькою державою. Доки православні чубляться за парафії, за патріархати, воюють по різні боки в конфлікті на Донбасі, люди все більше звертають увагу на католицизм. Молоді комфортніше в костьолах, ніж у церкві. Там кращі недільні школи. А православ'я закостеніло.
Сергій ПОЛІЩУК, 40 років, дизайнер
Увесь світ буде дуже інший. І значно раніше, ніж за 25 років. Почалося переформатування у масштабах цивілізації – нова світова війна. Тому в нинішніх умовах робити прогнози на чверть століття трохи наївно. Для України головне - пропливити найближчі п'ять років.
Восени вирішуватиметься доля біполярного світу, якого іншим ми вже не пам'ятаємо. Того, де Америка і Росія – дві супердержави. Буде вирішуватися доля Росії: вона розпадеться? Як розпадеться? Як її ділитимуть? І вирішуватиметься доля Сполучених Штатів. Іде процес перенесення центрів ваги в масштабах цивілізації. Ми – на передньому його краї. Як наш човник у всіх цих льодах лайна випливе на тихі води, на ясні зорі, у край веселий, у мир хрещений, як казали наші предки? Думаю, ми витримаємо.
За минулі 25 років було значно більше шансів пропасти з кінцями. Так щоб і пес не гавкнув. Ні для кого непомітно, і для самих себе в тому числі. А ми весь цей шлях пройшли інстинктивно. Не завжди розуміючи, що відбувається. На інстинктах проїхали і протрималися.
Оксана ЗАБУЖКО, 55 років, письменниця
По-перше, через 25 років Україна матиме найбільшу, найкраще треновану і оснащену професійну армію Європи. Останні 10 років безперервних локальних воєн показали, що безконфліктне майбутнє людства під егідою ООН - Утопія. З весни 2014-го відчуваємо це на своїй шкурі. Тому побудова сильної армії – це стратегічне завдання, що забезпечить Україні виживання.
По-друге, країна повністю очиститься від наслідків радянської окупації.
По-третє, постсоціалістичне суспільство перетвориться на модерну націю – з акцентом на повагу до прав людини, законів, нетерпимості до корупції.
По-четверте, Україна стане лідером у Східній Європі. А, можливо, і однією з наймогутніших держав світу. Для цього у нас є все. Питання лише в якості еліти.
Роман КУЛИК, 24 роки, офіцер Збройних сил
2041-го Україна має стати такою, як і Польща. Прожив там сім років – із 1982-го по 1988-й. Країна була совковою та корумпованою. Такою, як ми зараз. Тепер це – Європа.
Треба, щоб відійшли люди, які зараз керують державою. Їм за 50, вони не зміняться. Визнають тільки стосунки на рівні: "я – начальник, ти – дурень". За 25 років на чолі країни будуть ті, хто не знає, що таке Радянський Союз.
Питання про вступ України до НАТО стане неактуальне. Зараз принципи блоку побудовані на протидії Росії. А до того часу вона розпадеться. Хто такий путін - усі забудуть.
Олег ФЕДОРЧУК, 55 років, футбольний тренер
За попередні 25 років у країні не створили практично нічого, що годуватиме наших дітей. Тому зараз треба формувати сучасні промислові галузі, комфортні умови для середнього бізнесу, залучати іноземні технології. Іржавий механізм має почати рухатися, запрацювати, ожити. Усе це потрібно було робити на початку 1990-х. Продавлювати реформаторські закони тільки заради того, щоб отримати черговий транш від МВФ і протягнути ще трохи – це не стратегія розвитку. Якщо за п'ять років не збудуємо міцну стабільну економіку, в майбутнє можна буде не зазирати – України не буде на карті світу.
Сергій ФУРСА, 34 роки, інвестиційний банкір
100-річний будинок українських емігрантів із Галичини став музейним експонатом у канадській провінції Альберта. Двоповерховий дім із колод належав бабі й діду колишнього керівника регіону – Еда Стельмаха. Його прадід Микола емігрував з України в Канаду 1905 року. Ед передав маєток тамтешньому центру культурної спадщини "Українське село".
Винищувач МіГ-29 і бомбардувальник Су-24 посадили на трасі Київ – Чоп 10 серпня. Літаки приземлились на дорогу в рамках військових навчань. Розвернулись і злетіли у зворотному напрямку. На час маневрів дорогу перекрили військові. Літаки на трасу в Україні садять уперше.
Мобільний додаток, що дозволить через телефон купити квитки на потяги, запустять до кінця року. Працюватиме на смартфонах з операційною системою Android. Сьогодні білети можна придбати лише через залізничні каси і на двох інтернет-сервісах.
Позбавити студентів стипендії з наступного року пропонують у Міністерстві фінансів. У держави немає грошей на виплати, пояснюють. Пропонують виплачувати її тільки для студентів із числа дітей-сиріт, інвалідів І-ІІІ груп і позбавлених батьківського піклування.
Вінничанин 52-річний Юрій Тростенюк переміг у всесвітньому марафоні Self-Transcendence 3100 Mile Race. Його щороку проводять в американському Нью-Йорку. Перемагає той, хто перший пробіжить 5 тис. км. Тростенюк подолав цю відстань за 46 днів. Він працює сантехніком. Має двох дітей.
15 000 разів від початку року іноземні хакери намагалися зламати українські сайти. Про це кажуть у Держспецзв'язку. Дві третини постраждалих порталів належать органам влади і засобам масової інформації.
450 000 000 гривень виділив Кабінет міністрів на проведення Євробачення в Україні. Зараз обирають місто, де пройде пісенний конкурс – Київ, Одеса або Дніпро.
2 000 000 гривень витратило Міністерство оборони на закупівлю 100 тис. гумових джгутів для перетягування ран і зупинки крові. Вони ввійдуть в аптечки військових. Джгути не відповідають стандартам НАТО, бо їх не можна зав'язувати однією рукою.
А в цей час:
– Дізнаюся, хто це зробив – розіб'ю вкрадений ноутбук об голову, – закурює цигарку в під'їзді харків'янин Олександр Омельчук, 36 років.Він вийшов у магазин і забув замкнути квартиру. Коли за 15 хв повернувся – вхідні двері були відчинені. Із помешкання зник ноутбук.
– Добре, що плазмовий телевізор пару днів тому зламався і я здав його у ремонт. Так би і його винесли. Гроші, які тримаю в комоді між одежею, – на місці. Мабуть, злодій дуже спішив і взяв перше, що потрапило під руку, – каже Олександр. – 15 років живу у цій квартирі, а таке вперше трапилось. Підозрюю когось із сусідів. Бо як злодій із вулиці міг знати, що квартира лишилася відчиненою? У поліцію не піду. З них толку – нуль. Спробую знайти крадія самостійно.
Наступного дня Олександр Омельчук розвісив у під'їзді листівки: "Поверніть ноутбук по-доброму. Інакше, весь дім ходитиме на допити в райвідділ".
Полтавка 31-річна Ірина Хміль відмиває від крові ванну у двокімнатці. Півроку здавала її студентам із Марокко. Вигнала їх, коли на квартирантів почали скаржитися сусіди.
– Студенти вийшли на мене завдяки об'яві у газеті. Писала, що недорого здаю квартиру. Дісталася мені від бабусі. Запропонували 4,5 тисячі гривень на місяць. Згодилася, – каже Ірина. – По квартплату не ходила. Регулярно пересилали на картку. А тиждень тому подзвонила сусідка з квартири навпроти. Пожалілася, що з квартири чимось сильно тхне на весь під'їзд. Вирішила перевірити. Приїхала зненацька. Коли зайшла у помешкання – жахнулася. Усюди бруд і сморід. А вся ванна у жиру й крові. Виявилося, вони нарізали для приготування своїх національних страв великі шматки баранини. Сказала, щоб забиралися геть, бо викличу поліцію. Зібралися за півдня. Тепер усі вихідні прибиратиму.
П'ятниця, 12 серпня, 11:01
– Тільки три шари ґрунту зачепили, а треба глибше копати. Бо можуть бути ще кістяки, – каже директор львівського музею "Тюрма на Лонцького" 41-річний Руслан Забілий.
З археологами комунального підприємства "Доля" оглядають дві ями завглибшки 2,5 м в дворі музею. У серпні тут знайшли скелети 16 людей. Їх може бути більше, кажуть науковці.
Останки, напевне, належать розстріляним працівниками НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ. – Країна) 1939 року. На місці музею в той час тут було це управління.
– На перший чоловічий скелет я натрапив 4 серпня. Був на глибині менше 2 метрів. Ще кілька знайшли в різних шарах ґрунту. Тіла в ямі лежали хаотично, закидані побутовим сміттям, – розповідає археолог Остап Козак, 48 років. – Біля кісток був документ – довідка про стан здоров'я. Чорнила розмокли, потрібна експертиза. Може, вдасться встановити імена й роки життя загиблих.
Експерти створять банк ДНК знайдених тіл.
– Якщо до нас звернуться люди, які вважають, що тут їхні рідні – можна буде провести експертизу, – каже Руслан Забілий. – Після цього останки поховаємо за християнським звичаєм.
Національний музей "Тюрма на Лонцького" створили у приміщенні колишньої в'язниці. Після НКВС у 1950-х там була катівня Комітету державної безпеки СРСР.
Розкопки триватимуть до кінця літа
Хабарі суддям зросли вдесятеро
"Судді бояться брати гроші, тому завищують "вартість послуг". Подекуди цінники піднялися у 10 разів. Вартість позитивного рішення залежить від рівня суду і резонансу справи. За прості просять від 1 до 5 тисяч доларів. Буває, позивачі оскаржують право власності на нерухоме майно. Наприклад, землю на 10–15 мільйонів. Із суми мають віддати судді 10 відсотків. Якщо 5 мільйонів, то 20 відсотків. Чим менше сума справи, тим більший процент іде судді".
Едуард БАГІРОВ, голова "Міжнародної ліги захисту прав громадян України", Союзу Москви з Анкарою не буде
"Візит президента Туреччини Ердогана у Росію – це ситуативне і демонстративне примирення. За ним немає нічого, крім слів. Туркам потрібні західні інвестиції й технології. Росія нічого запропонувати їм не здатна.
Ердоган вирішив, що Захід недостатньо твердо підтримав його у придушенні заколоту. Також обурила критика щодо репресій. Тому почав шантажувати Європу показною дружбою з Путіним.
Україні не варто боятися можливого союзу між Москвою та Анкарою. У Ердогана власна гра із Заходом. У ній немає місця Путіну".
Ігор СЕМИВОЛОС, експерт Центру близькосхідних відносин
Років 10 тому в бабиному селі дев'ятикласник із друзями напився горілки і взяв у батьків машину покататися. На перехресті на смерть збив тата свого однокласника. Після похорон чоловіка кілька разів намагався повіситися. Але в останній момент його діставали з петлі. Потім замкнувся в собі і два місяці ні з ким не балакав. Вийшов із депресії, коли сім'я переїхала в інше село. Пару тижнів тому зустрів його на залізничному вокзалі в церковній рясі. Каже, збитий чоловік досі йому сниться.
Віктор ОЛЕЩЕНКО
Працюю у службі доставки фаст-фуду. Кілька разів на тиждень везу їжу товстій дівчині, але з дуже красивим обличчям. Помітно, що самотня. Все більше закохуюся в неї. Весь час пориваюся запропонувати відмовитися від фаст-фуду, схуднути і перестати замикатися у собі. Але ніяк не наважусь.
Олександр ШАХ
Чотири роки тому підібрав на вокзалі хлопця. Він утік із дитбудинку, жебракував. Привів додому, нагодував і відмив. Після цього вже не зміг повернути в дитбудинок. Спершу почав забирати на вихідні, потім – на тиждень. А цього року хлопець отримав паспорт і взяв моє прізвище.
Микола РАКЧЕЄВ
"Окуповані території Донбасу можна швидко повернути, якщо виконати дві умови Путіна – провести там вибори і визнати легітимним захоплення Криму", –
Георгій ТУКА, заступник міністра з питань окупованих територій
"Якщо Росія піде в наступ із Криму – невеличке угруповання українських військ заблокує їх на вузькій ділянці перешийка. Це буде наш варіант 300 спартанців", –
Дмитро ТИМЧУК, народний депутат від "Народного фронту"
Читачі висловлюються про матеріали, які їм запамяталися у попередньомуномері "Країни"
Племінник до 4 років не розмовляв. А потім дитину як прорвало: почав говорити складними реченнями, вимовляв усі звуки. Виявилося, знає половину алфавіту.
Ірина, Львів
Свекруха мала звичку куштувати все у холодильнику. Раз я прибирала на кухні і знайшла банку із засохлим згущеним молоком. Аби відкисло – влила туди води і мийного засобу. Поставила в холодильник і забула. За три дні лікарі промивали свекрусі шлунок. Вона думає, що я хотіла її вбити. До нас більше не ходить.
Олександра, 24 роки, Вінниця
Батько поїхав по покупки на ринок "Сьомий кілометр". Лишив машину на стоянці й пішов на базар. Коли повернувся, авто не було. Викликав поліцію. Ті знайшли пропажу на другий день. Виявилося, батько лишив її з одного входу на ринок, а вийшов з іншого. Машина так і стояла на парковці.
Ірина, 31 рік, Одеса
Їхала з Азовського моря потягом до Полтави. В Харкові забігли медики в халатах. Зняли з поїзда сім'ю з трьома дітьми. Всі отруїлися копченою рибою, яку придбали на пляжі. Їх відвезли в найближчу лікарню.
Світлана, 33 роки
Майбутнього чоловіка зустріла на базарі. Розсипала помідори, а він допоміг зібрати. Був на 10 років старший, з української діаспори. Спеціально приїхав в Україну шукати собі дружину. Після весілля живемо у США.
Марта, 33 роки
8 
35413
Коментарі