У Чернівцях помер 29-річний Олександр Суменкін, арештант слідчого ізолятора. Він з 1996 року хворів на цукровий діабет, змушений був постійно колоти собі інсулін.

"Саша просто згнивав на очах. Лікарі на приступи не реагували. Навіть коли кричав про допомогу, то до нього не підходили", - каже Тетяна Суменкіна, матір чоловіка.

Олександр родом з Чернівців, мав тяжку форму діабету. З батьками жив у кв №63 будинку по вул. Чапаєва,13 а. Отримував пенсію по інвалідності, додатково продавав на ринку мобільні телефони. Півтора роки тому його затримали, звинуватили у крадіжці, скоєній організованою групою. Начебто з напарниками вкрали офісної техніки на 3 млн.грн. За це загрожувало до 12 років в'язниці з конфіскацією майна.

"З Сашком у камері було до 15 людей, - продовжує Сергій, двоюрідний брат загиблого. - У нього завжди при собі була шприц-ручка з інсуліном. Але як ставався приступ, то не завжди встигав вколоти. У нього був абсцес лівої нирки".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На медиків запорізького СІЗО завели справу через смерть арештанта

26 лютого чоловікові стало зле — почався черговий приступ. Його забрали у реанімацію обласної лікарні. Він вже не міг встати, однак біля нього чергували конвоїри, а матір не пустили. Уранці 27 лютого Тетяну Суменкіну покликали до лікарні, дозволили 40 хвилин побути з сином. За півгодини після побачення, о 8:40 Олександр помер. Попередня причина смерті — запальні процеси. 1 Березня його поховали.

"У ізоляторі хворим взагалі дуже туго, - каже киянин, який провів там 2,5 роки. - На будь-які приступи лікарі просто не приходять. Тільки за гроші. А якщо і приходять, то часто п'яні. Зрешетять руку, бо не можуть попасти голкою у вену. "Швидку" до ізолятора не пускають. Щоб впустити, треба взяти дозвіл начальника ізолятора. А якщо приступ хворого стався вночі, то начальника ніхто не будитиме. Виклик "швидкої" для працівників ізолятора - велика проблема, тому на скарги хворих арештантів просто не реагують".

Проте у пенітенціарній службі переконують у протилежному.

"Олександра, як інсулінозалежного, щодня обстежували лікарі ізолятора, на медичне обслуговування він не скаржився, - переконує Андрій Лесь, лікар відділу Департаменту пенітенціарної служби Чернівецької області. - Брали аналізи. Погіршення здоров'я не фіксували. Наслідки довготривалої недуги важко діагностувати за життя. Його стан погіршився раптово".

×