— Раніше я тільки в нашому райцентрі працював, — розповідає таксист із міста Умань Черкаської області ЄвгенКулик, 34 роки.
Він возить людей власним легковиком "опель".
— Торік мені давали 1000 гривень офіційної зарплати. Ще був "лівий" заробіток. Це коли я брав пасажирів на вулиці, а не через диспетчера. За місяць виходило до 3 тисяч гривень. Тепер таксисти б"ються за замовлення. Бо з минулої осені клієнтів поменшало майже вдвічі. На 90-тисячний райцентр п"ять таксомоторних служб.
Євген Кулик три місяці їздить заробляти до Києва. Це 205 км в один бік. Щоб не ганяти порожняком, о п"ятій ранку підбирає чотирьох попутних пасажирів на автовокзалі в Умані. З кожного бере по 50 грн. За рахунок цього окуповує витрати на дорогу до столиці. Чоловік шукає пасажирів переважно в Голосіївському районі. Найвигідніше — біля Центрального автовокзалу або залізничних вокзалів.
— Приїжджі часто не орієнтуються в Києві. Таксисти можуть злупити з сільського дядька 50 гривень за півкілометра від автовокзалу до метро Либідська, — каже Євген.
До чоловіка підходить молода жінка з дитиною на руках. Запитує, скільки коштує доїхати до інституту Амосова. Так називають клініку серцево-судинної хірургії. Вона привезла дочку на обстеження. Приїхала з Вінницької області.
— У Києві не орієнтуюся, — каже. — З дитиною пішки не походиш. Тому й беру таксі.
Водії правлять за поїздку 40 грн. Хоча до інституту на вул. Амосова менш як 4 км. Євген погоджується везти її на десятку дешевше.
— Київ я вже вивчив як свої п"ять пальців. Знайду будь-яку вулицю, — хвалиться Євген.
Додому вирушає після 23.00. На Центральному автовокзалі знаходить попутних пасажирів до Умані або сіл по дорозі.
Заробітками задоволений.
— Виручка — в середньому 300 гривень на день, — запевняє. — Хоч іноді щастить зібрати 1000. Звісно, з них треба відрахувати на бензин. Правда, сплю мало. То інколи залишаюся на день удома. Хоча за кермом мені краще. Я недавно розлучився з дівчиною. За роботою менше про це думаю.
5 
35413
Коментарі