— Кризу вже сповна відчула. З однієї роботи скоротили, на іншій — зарплату зменшили на тисячу, — розповідає Олександра Панасюк, 28 років. Живе в Києві 10 років. Родом із міста Дрогобич на Львівщині.
Працює менеджером в інтернет-магазині спорттоварів. Підробляла помічником адміністратора в нічному клубі.
— Клуби зараз заробляють удвічі менше, ніж торік. Відвідувачів небагато, й економлять вони на всьому, — говорить Олександра. — Більшість закладів скорочують штат. Раніше офіціантка мала ставку 3 тисячі гривень, плюс чайові. Тепер отримує 2 тисячі. І чайових поменшало. Колись із кожного чеку залишали 20–40 гривень. Тепер кладуть 10–15. В інтернет-магазині продажі впали. Замість двох працівників на складі залишили одного, скоротили трьох кур'єрів. Отримую 3 тисячі гривень зарплати. Раніше заробляла 4 тисячі, мала відсотки від продажів. Я пишу коментарі на сайті, оновлюю товари, допомагаю покупцям зробити замовлення, відповідаю на дзвінки. Раніше могли з напарницею замовити на обід суші чи піцу. Тепер ношу їжу з дому. Так щодня економлю понад 30 гривень. Перестала робити акрилові нігті — це 250 гривень економії. Манікюр роблю сама. Не купувала річний абонемент у басейн на наступний рік, хоча до цього ходила два роки. Перестала купувати жіночі журнали. Тепер усе читаю в інтернеті. Перейшла на безлімітний мобільний зв'язок. Заплатила 90 гривень за рік. Із щомісячними поповненнями виходило б 480. Вимкнула кабельне телебачення, стаціонарний телефон. Це ще мінус 90 гривень. Знімала квартиру сама, тепер узяла до себе співробітницю. Господарка підняла плату на 700 гривень. Ще й комуналка виросла майже вдвічі. Перестала ходити в гості. Бо щось треба купити і з собою принести. Раніше двічі на рік їздила відпочивати. Влітку — до Греції чи Чорногорії, щозими — в Єгипет. Щомісяця 500–700 гривень відкладала на путівку. Тепер це мені не по кишені. Цього літа всі мої друзі відмовилися від відпусток. Раніше щосуботи виходила з подружками на шопінг. Могла тисячу в місяць на одяг потратити. Тепер залишаюся вдома, щоб не спокушатися. Якщо куплю светр чи джинси, до зарплати не дотягну. Заспокоюю себе: кризу 2008 року пережили і цю переживемо.
Киянка Юлія Горбачевська, 47 років, почала купувати винятково акційні продукти.
— Беру те, з чого можна приготувати одразу кілька страв, — розповідає. — Раніше все купувала в одному магазині, а тепер по дорозі з роботи заходжу в три супермаркети. Перестала купувати сік і мінеральну воду. Свинину замінила курятиною. Добре, що овочі закупили ще у вересні. З фруктів беру яблука й хурму. Якщо раніше йшла в супермаркет із візком, то тепер на вході беру корзину.
Буде важко два роки
— Криза триватиме щонайменше п'ять-сім років. Люди вже почали відмовлятися від розваг, купівлі автомобілів, побутової техніки, — каже економіст 51-річний Олександр Охріменко.
Найбільше постраждає фінансовий сектор, сфера розваг, компанії, що працювали на Росію. Виграє аграрний бізнес, бо буде попит на недорогі продукти.
— Сильно зміниться раціон українців. Люди стали купувати більше круп, хліба, менше м'яса. Впали продажі риби і фруктів, — говорить Охріменко. — Асортимент у магазинах почне змінюватися. Поступово перейдуть на продаж дешевих продуктів, зменшать кількість товарів. Знову процвітатиме базар. Туди перейдуть невеликі крамниці.
Криза 2014-го відрізняється від 2008 року. Тоді до України дійшла світова криза. Теперішня почалася в нас. Це небезпечно, бо така криза більш затяжна. Вона аналогічна тій, що була в 1990-х: стара система розвалилася — нової не створили. Тоді було масове безробіття, затримували зарплати. Зараз те саме. Людина має працювати на двох-трьох роботах, щоб забезпечити себе. Найважче буде два наступні роки.
Можна запасатися продуктами, але це неефективно. Кризу треба провести не економлячи, а витрачаючи. В цей час дешевшають курси іноземних мов, можна піти вчитися. Варто шукати роботу за кордоном. Спробувати вирватися у Євросоюз.
7 
35413
Коментарі