Львів'янин 27-річний Андрій Зінкевич влаштував експеримент — місяць жив на 1 218 грн. Це прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений із 1 січня до 1 грудня 2015 року.
— Почуваюся страшенно втомленим. Якщо так жити місяць у місяць, то зсохтися можна. Цих грошей вистачить на скромну їжу, маленьку комуналку й засоби гігієни. Схуд за місяць на три кілограми. Вижити можна, якщо мати якусь базу — власну квартиру, запас одягу, побутових речей і міцне здоров'я, — каже Андрій. Зустрічаємося на вул. Лемківській поблизу офісу, де він працює архітектором.
Зінкевич — неголений, волосся скуйовджене. Вдягнений у лижну куртку поверх сірого светра з капюшоном. У руках тримає рулетку й папку з кресленнями. Скільки заробляє, не зізнається (архітектори у Львові отримують, як правило, від 3 до 8 тис. грн. — "ГПУ").
— Я заробляю значно більше від прожиткового мінімуму. Експеримент влаштував, щоб дізнатися, на чому можна економити. Вважаю, що забагато грошей витрачаю на продукти й комунальні. А ще хотів перевірити: чи можна прожити за ту суму, яка прописана мінімальною для населення. Бо смішно читати, що джинси розраховані на чотири роки, термін служби ложки — 12 років.
Андрій мешкає сам в однокімнатній квартирі на 38 кв. м, з індивідуальним опаленням. Про кожен день експерименту писав у блозі.
— Мене щодня запитували, що їв на сніданок, обід, вечерю, — сміється. — Мама запрошувала додому поїсти. Для чистоти експерименту — відмовлявся. Друзі, колеги підколювали: "Хочеш булочку?" На початку було важко, бо враз став менше їсти, відмовився від перекусів — печива, шоколадок. Пив воду безкоштовну на роботі. Перестав обідати в кафе. Все готував сам. Продукти закуповував у супермаркетах. На базарі коштують дорожче, хоча кращі за якістю. З овочів брав лише картоплю, моркву, редьку, селеру, цибулю й капусту. Відмовився від бананів, апельсинів, купував найдешевші яблука. З м'яса — тільки курка. Запікав її, варив, смажив. Борщ вперше в житті готував, так само — млинці. Шукав в інтернеті відео, дивився, як готують, і сам пробував. На десерт пік печиво. Цибулю на підвіконні пророщував, здавав пляшки й макулатуру. Від алкоголю повністю відмовився. Громадським транспортом не користувався, їздив велосипедом.
На початку експерименту на мінімум скрутив опалення. У помешканні було 15 градусів тепла. Воду й світло старався використовувати економно. За комуналку заплатив за місяць 358 гривень. Ще купив найдешевший пральний порошок за 25 гривень і зубну пасту — за сім. На їжу лишилося на місяць 828 гривень. Із непередбачуваних витрат були хвороби: горло заболіло — купив таблетки за 9 гривень. Потім шлунок підвів — два дні на роботу не ходив. Не знаю, що це було — отруєння чи шлунковий грип. До лікаря не пішов, брат передав ліки.
— Раніше не звертав уваги, як міняються ціни. А тут пройшло два тижні експерименту — кефір і курка подорожчали на гривню. Картопля — на 50 копійок, — продовжує Андрій. — Ближче до кінця місяця зрозумів, як правильно зекономити. Бо на початку була паніка: там дорого і там — дорого. На полицях усе перевертав. Шукав, що дешевше. Постійно стежив, скільки дають здачі. На базарі одна продавщиця не додала 2 гривні. Раз знайшов на вулиці 25 копійок — підняв. Місяць тому цього не зробив би.
Продовжувати експеримент Андрій Зінкевич не планує.
— Ну його, таке життя, — відмахується. — Ніякого комфорту! Краще заробляти більше. За такі гроші одяг не купиш. Розваги — теж не по кишені. Не їздив на лижі, не ходив у кіно, відмовився від походу в Карпати з друзями. Але все ж раджу всім спробувати прожити на мінімум. Експеримент можна скоротити до тижня. Це дасть розуміння того, наскільки різні ціни на продукти, де можна заощадити. На мою думку, прожитковий мінімум повинен бути 2–2,5 тисячі гривень. Десь 1 200 йшло б на продукти. Решта — на транспорт, комунальні, ліки, перукарню, одяг.
"Краще не купувати дорогих речей, бо можуть позбавити виплат"
— У Німеччині прожитковий мінімум 347 євро — це 8 755 гривень, — розповідає 51-річний Олег Красіловський. П'ять років живе у Берліні.
— Середня зарплата — 4–5 тисяч євро. Безробітним платять трохи більше 300 євро. До 27 років молодь отримує від держави "кіндергельд" — так звані дитячі гроші — 180 євро. Знайомій 25 років, має двох дітей. Крім декретних, отримує свої 180 "кіндергельд" і ще по стільки ж за кожну дитину. Може спокійно винаймати квартиру, не працювати. Їжа тут доступна. Наприклад, 10 кілограмів картоплі в супермаркеті коштують 3 євро. Людям, які отримують соцдопомогу, краще не купувати дорогих речей, бо можуть позбавити виплат. Донесуть сусіди. У нашому будинку в одного чоловіка зняли 30 відсотків від допомоги з безробіття. Купив "Ауді", сусіди написали скаргу.
У Польщі прожитковий мінімум 7 747 грн, Росії — 2 825, Молдові — 2 700, Білорусі — 2 400, Казахстані — 2 790, Чехії — 5 172 грн.
Володимир МУКАН
Споживчий кошик не міняли з 2000 року
— Із 2000 року не міняли перелік товарів у споживчому кошику. Хоча мали додавати туди нові кожні два-три роки і відповідно підвищувати прожитковий мінімум, — говорить економіст 51-річний Олександр Охріменко.
— Влада не зацікавлена переглядати споживчий кошик. Тому там і далі записано, що людина має міняти пальто раз на десять років, брюки — раз на чотири, чоботи — на п'ять років. А також купувати не більше семи пар шкарпеток на рік. Із ліків — тільки аспірин, валідол і йод.
Від прожиткового мінімуму залежить розмір зарплат, пенсій, стипендій. За моїми підрахунками, він зараз має бути 400 доларів. Цих грошей достатньо для скромного життя, невеликих подорожей.
2 
35413
Коментарі