— У службу охрани брали хлопців зі свого кола. Немає жодного чужого чи зальотного. У нас персоналом займався помічник депутата й охоронець в одній особі. Він добре мене знав. Ми до того дружили, — розповідає 40-річний Павло.

Прізвище назвати відмовляється. Шість років у селі Козин Обухівського району на Київщині охороняв будинок народного депутата, колишнього "регіонала" Євгенія Гєллєра. Два тижні працював, два — відпочивав. Зарплату отримував у доларах.

— Маєток розкішний. За весь час ніяких небезпек не було. Ми жили в окремому домі. Була своя кухня, душ, спальні, — каже Павло. — Їжу варили самі. Перед зміною закуповували продукти, бо два тижні не мали права виїхати за територію. Постійно наблюдали за відеокамерами. Якщо помічали щось підозріле, обходили територію позапланово.

Хазяїн міг без причини звільнити, бо не так на нього подивилися чи просто був не в настрої. Якщо по бізнесу не пройшла ­здєлка чи його футбольна команда програла, то зривався на всіх. Таке не кожний витримає. Охрана йому більше треба була, коли йшов у народ. Але на концерти "95-го кварталу" Гєллєр їздив сам.

600 мільйонів гривень виділили на Управління державної охорони з бюджету на 2016-й. У 2012–2014‑х отримувало по 300 млн. Торік витрати зросли до 457 млн грн. Управління охороняє посадових осіб і державні органи влади.

×