Верховна Рада внесла зміни до закону "Про банки й банківську діяльність України", а також прийняла закон "Про запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи". Це пов'язано з виконанням вимог Міжнародного валютного фонду.
— Більшість змін направлені на те, щоб укрупнити банки та збільшити їхню відповідальність перед вкладниками, — вважає 34-річний Олександр Жолудь, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень. — До зменшення кількості банків та укрупнення тих, що залишаться, приведе положення про мінімальний розмір статутного капіталу в 500 мільйонів гривень. Це у п'ять разів більше, ніж зараз. Деякі установи не зможуть мати такого статутного капіталу й закриватимуться. Лишаться ті, що вкладали кошти в різні сфери й мають великі прибутки.
Законом визначено, що в першу чергу надавати фінансову допомогу проблемним банкам мають їхні власники, а не Нацбанк. Власник фінустанови та її правління нестимуть кримінальну відповідальність за дії, які нашкодили вкладникам чи позичальникам.
— Це справедливо. Але це положення суперечливе. Тоді треба прийняти закон, що власником банку має бути людина, що володіє якимось бізнесом чи дорогим майном. Інакше звідки власник братиме кошти на залагодження фінансових проблем, якщо банк є його єдиним бізнесом? Однак, можливо, навіть у такому вигляді це положення зменшить кількість банкрутств фінустанов. Бо найчастіше вони стають збитковими через те, що їхні власники беруть гроші вкладників на свої бізнеси під мінімальні відсотки. Потім бізнес не вдається — і нічим віддавати депозити.
Нацбанк отримав право обмежувати виплату депозитів, якщо їхній загальний обсяг у банківській системі зменшився на 5%.
— Раніше видачу депозитів обмежували тільки після рішення Нацбанку. Він так робив узимку 2004-го і навесні 2008 року. Але рішення Нацбанку можна оскаржити в суді, а закон — ні. Загалом держава тепер більше контролюватиме банківську систему, адже крім Нацбанку, за діяльністю фінустанов дивитиметься ще й Фонд гарантування вкладів. Приватні банки отримали значно більше зобов'язань. Тепер вони відповідатимуть за валютні маніпуляції. Також їх зобов'язали платити пеню вкладникам за невчасну видачу депозиту.
За кожен день невчасного отримання депозиту банк платитиме вкладнику 1% вкладеної суми.
— Це популістське рішення, — продовжує Олександр Жолудь. — Такі санкції мають бути, але в комплексі із санкціями до вкладника. Бо зараз людина, яка достроково забирає кошти з депозиту, втрачає лише відсотки.
Людям, які взяли кредит в іноземній валюті, дозволили перевести суму позики у гривні за теперішнім курсом.
— Депутати дали три місяці на такий перехідний період. Протягом цього часу позичальники повинні написати заяву у відділенні банку, де брали кредит, й отримати графік платежів у гривні. За цим графіком щомісячні внески не мають перевищувати ті, що сплачували у січні цього року. Термін кредитування валютних позичальників подовжили. Думаю, це рішення розв'язало проблему неплатоспроможності людей, що брали кредит.
Без люстрації нові закони не діятимуть
— Більшість рішень — актуальні. Влада хоче створити прогнозовану й стабільну банківську систему, — каже 34-річний Олексій Лупоносов, кандидат економічних наук, керівник банківського порталу ua-banker.ua.
— Але починати наводити лад у країні потрібно із закону про люстрацію. Без неї нові закони не діятимуть. Так, маємо новий Кабмін, Нацбанк, але середня ланка виконавців — це банда Януковича. Вони зводитимуть нанівець усі реформи. Фахівців можна знайти серед активістів Майдану, різноманітних політсил. Однак їх не пускають. У Нацбанк почали набирати людей, які працювали при Кучмі. Тому перспективи реформ із такими — доволі сумнівні. Адже старі кадри знову вибудовуватимуть корупційні схеми.
2 
1
Коментарі