Серед українських водіїв популярні майже півсотні забобонів. Більшість із них застерігають від аварій, штрафів і поломок.
Про найпопулярніші з них розповідають водії-професіонали.
"Я ще з юності їх засвоїв. Особливо те, що на побачення треба їхати чистою машиною, - розповідає член клубу любителів "Шевроле Лачетті" Олексій Цибульський. Він дотримується водійських забобонів. - Колись поцупив у батька машину, щоб покатати подругу Марину, зустрічався з нею. Татова "Жигулі" вся у багні була, а помити її не встиг. Так на брудній і поїхав на побачення. Через тиждень із Мариною розійшлися через якусь дрібницю. А дівчина така вродлива була. Якби раніше взнав про ту прикмету, то запізнився на побачення, але помив би машину".
Після покупки автомобіля радять у його салон закидати монету, щоб потім не витрачати грошей на ремонт. Нове авто не фотографують, бо на сфотографованій деталі з'явиться велика подряпина. На капоті та багажнику не підписують документи, вважають, це до аварії.
"Ще не можна купувати аптечку, знак аварійної зупинки чи трос перед далекою поїздкою. Брат дружини Андрій не вірить у всі ці забобони. Купив новеньку "Мазду-6", через тиждень зібрав речі і вирішив поїхати у Крим. Щоб даішники не чіплялися, по дорозі заїхав у "Епіцентр" за знаком аварійної зупинки. Так із Києва і не виїхав, на розв'язці в нього влетіла вантажівка. Розбила "Мазду" так, що евакуатор довелося викликати. Якраз і знак Андрію знадобився. Він, мабуть, знав цей забобон. А коли купляв знак, то подумав про його застосування, тому біда і сталася. Відремонтували машину йому неякісно, довелося переробляти. Потім колір підібрали не той – у нього блакитне авто переливом, а багажник і задні крила пофарбували у просто блакитний колір без переливу. Він доплатив грошей і йому втретє фарбували машину", - зазначив автолюбитель.
Послід птахів на авто - до великих витрат і штрафів, тому його намагаються як найшвидше прибрати. Службову машину не радять обходити спереду. Інакше у дорозі не пощастить.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медсестрам не можна казати "на добраніч"
"Цей звичай пішов ще з радянських часів. Просто поки ти обходиш авто, у нього може сісти колега, ненароком рушити. Те, що у приватне авто хтось сяде і зрушить з місця, ймовірність мала", - каже далекобійник Анатолій Пугач із 34-річним стажем керування. Він дотримується лише тих забобонів, які перевіряв на власному досвіді.
Далекобійник ніколи не рахує у машині грошей та не нарікає на неї у салоні. Вважає, що авто багато чого відчуває, тому може образитися на власника – зламатися у непідходящий момент.
"Вибирав собі нову машину, по автосалонах їздив старою "Ауді". Її паркував під автоцентром, а сам ішов дивитися на нові машини. З автоцентру Голосіївського я після цього не міг півгодини виїхати. Машина не заводилася, хоч до того таких проблем не було – акумулятор новий, усі свічки теж, стартер працює. Що я тільки не перевіряв. А потім раптом і завелася. Таке саме було, як продав її. Вивіз її з новими господарями до Бориспільської траси, бо вони з Переяслава, Києва не знають. За кермо сів новий її власник Олексій. Він поверта ключа, а вона ні чичирк. Той чоловік уже хвилюватися почав, зазирати під капот. А мені так шкода стало машину, таке враження, що дитину свою їм віддав. Я її Едіком називав, і вона мені вірно служила. Наліпку із цим словом на багажнику лишив мені попередній господар. Кажуть, ім'я робить машину надійнішою", - розповів водій.
4 
16965
Коментарі
6