П'ятий візит в Україну професора Кйонсанського національного університету (Південна Корея), експерта ЮНЕСКО, провідного експерта з методики "Філософія для дітей" Джінван Парка істотно відрізнявся від попередніх насамперед програмою заходів. Раніше це були виключно тренінги для вчителів шкіл та викладачів вузів гуманітарного профілю, а цього разу програма вражала різноманітністю форм та різними цільовими аудиторіями.
У рамках цьогорічного візиту відбулися прес-конференції у національних агентствах, презентації програми "Філософія для дітей", зустрічі з керівниками Міністерства освіти і науки, семінари, тренінги для вчителів, літні школи для дітей, воркшопи для музейних працівників, екологів тощо. Традиційно візит Джінван Парка до України відбувався на запрошення НЦ "Мала Академія наук України" і за підтримки Міжнародного фонду "Скорочення ризиків" (Risk Reduction Foundation).
Навіщо потрібна "Філософія для дітей"
Методику "Філософія для дітей" (Philosophy for children/P4C) розробив ще в 70-х роках ХХ століття професор філософії з США Метью Ліпман. Наперед зазначимо, що ця методика не ставить собі за мету переказати учням зміст філософських систем і навчань, її завданням є формування у дитини низки пізнавальних і суспільно-важливих навичок. Ліпман розробив власну класифікацію типів мислення: критичне, креативне і турботливе, і був переконаний, що розвиток всіх трьох повинен відбуватися одночасно, навіть у межах одного заняття.
"Вчитися мислити, висловлювати власну думку, правильно ставити запитання, коментувати, підбивати підсумки, оцінювати – це важливі вміння. Заняття з нової методики проходять у вигляді сократичного діалогу, де учні перебувають на одному рівні з учителем, без жодного осуду з боку викладача. Саме такі підходи допомогли Південній Кореї стати країною з розвинутими високими технологіями", – підкреслила методист НЦ "Мала Академія наук України" Юлія Кравченко.
Професор Джінван Парк у своїх виступах неодноразово зауважував, що на його батьківщині ієрархія зазначених вище типів мислення принципово відрізняється від європейської традиції. Якщо в Європі перше місце займає критичне мислення, потім креативне і аж тоді турботливе, то в Кореї все до навпаки: на першому місці – турботливе мислення.
"Найбільший кат єврейського народу Адольф Айхман був дуже освіченою людиною, добре знав філософію Канта, але навіть на суді не визнав своєї вини за смерть мільйонів людей, зазначивши, що лише намагався гарно виконувати свої обов'язки. Раціональне мислення було у нього на першому місці, і воно затьмарювало все інше", – сказав Джінван Парк на одному з заходів.
Україна готова до впровадження новітніх методик
Професор Джінван Парк пропагує свою методику вже понад сорок років і неодноразово відвідував з навчальними візитами понад сорок країн світу. На його думку, в Україні напрочуд гарні умови для того, щоб упроваджувати цю методику: українські освітні стандарти доволі високі, викладачі мають високий рівень професіоналізму, а учні – дуже розумні.
"Південна Корея є показовим прикладом того, яку саме систему освіти варто розвивати. У 2011 році на засіданні клубу Білла Клінтона, в якому я брав участь, Барак Обама зазначив прогресивність системи навчання в Південній Кореї, назвавши її зразком для навчальних закладів США. Повага до старшого покоління та якість освіти у Південній Кореї дозволили підготувати найкращих у світі топ-менеджерів. У світі без кордонів потрібно брати та впроваджувати все найкраще, і зокрема – багатолітні напрацювання корейських педагогів. Застосування ефективного досвіду здатне позитивно змінити ситуацію в екології, економіці та соціально-політичній сфері кожної країни", – зазначив голова фонду "Скорочення ризиків" Володимир Костерін.
На одному з заходів професора Джінван Парка запитали, чи не викличе імплементація цієї методики у звичайну українську школу конфлікту поколінь між освіченими, з високим рівнем толерантності й ІQ дітьми, з одного боку, та їхніми батьками і старими вчителями, що іноді мають пострадянську ментальність і відповідне світосприйняття, з іншого. "У Кореї теж був певний конфлікт поколінь. У конфуціанській культурі, представником якої є Корея, дуже непросто ставити запитання батькам: якщо тато каже, що це так, ти не можеш піддавати це сумнівам. Але коли ми почали проводити воркшопи для батьків, вони зрозуміли, як працює ця методика; що дуже важливо задавати запитання, ставити під сумнів якісь речі. Повага до думки дитини теж дуже важлива", – зауважив Джінван Парк.
На думу Джінван Парка, зараз ми живемо в глобалізованому світі, і розвиток філософського мислення – це ефективний спосіб підготувати наших дітей до викликів сучасної інформаційної ери. "Діти мають навчитися конструктивно і креативно оцінювати інформацію, якої так багато у сучасному світі, і значна частина якої, на жаль, – непотрібна або неправильна", – зауважив професор Парк.
Зараз у багатьох розвинених країнах відбувається зміна освітньої парадигми. Старий підхід ґрунтувався на об'єктивізмі і знанні як чомусь незмінному. Нова парадигма передбачає, що знання постійно змінюються і школи самі можуть створювати знання.
"Креативний підхід дуже важливий, але перед тим як створювати нове знання, потрібно спочатку критично поставитися до існуючого. Це ми і називаємо критичним конструктивізмом. Освіта майбутнього повинна будуватися на конструктивізмі. Ми повинні перейти від академічності до прагматичності, від знання до мислення, і лише філософія може якнайкраще розвивати навички якісного мислення. Тому "Філософія для дітей" стає такою популярною у всьому світі. Загальновідомо, що японське суспільство – дуже консервативне, але в 2010 році вищі навчальні заклади Японії змінили форму вступних іспитів, і тепер студенти пишуть творчі есе", – наголосив Джінван Парк.
Філософія – для працівників музеїв та екологів
Родзинкою цьогорічного візиту корейського професора стала зокрема школа з філософії для дітей у Пущі Водиці, програма якої повністю була побудована за принципами методики "Філософія для дітей". Школа такого формату в Україні пройшла вперше і, як зазначають організатори, – напрочуд вдало. Програмним текстом для читання на заняттях була обрана філософська новела Метью Ліпмана "Гаррі Стоттлмейєр" – найскладніший текст серед інших, оскільки у ньому були викладені базові засади логіки Арістотеля.
Одна з останніх тенденцій у світі – запровадження методики "Філософія для дітей" в музейній педагогіці. Важливо було долучитися до цього також працівникам українських музеїв. Скажімо, екскурсоводи повинні вміти робити акцент на розвитку мислення у дітей-відвідувачів, проблематизувати певну ситуацію, формувати сильні аргументи. Все це можливо в рамках застосування методики "P4C". "Музейним працівникам цей воркшоп дуже сподобався, і вони запропонували продовжити його у такому форматі: кожен учасник протягом літа розробляє свій власний музейний продукт на базі методики, а восени презентує його у своєму музейному просторі для інших учасників", – розповіла Юлія Кравченко.
Воркшоп "Виховання екологічної свідомості дітей та дорослих" за новою методикою теж відбувся в Україні вперше. "Екологічній освіті безумовно потрібен філософський підхід. Зазвичай питання: чому ми не повинні зрізати дерева, подається у наказовому ключі, і тому – малоефективне. Людина сама має дійти до цієї істини, і тоді вона стане справжнім екологом", – підкреслив Джінван Парк.
Професор розповів, що навіть серед любителів природи є, наприклад, прихильники егоцентричної екології, де людина є центром усього (європейський підхід), і неегоцентричної, що передбачає рівність у правах всіх живих створінь на землі (східний підхід). Багато любителів "зеленого" способу життя ідеалізує доіндустріальні часи; вони й зараз прагнуть переїхати до сільської місцевості, витрачати на свої потреби мінімум енергії, а для себе – мінімум одягу. Однак вирішення екологічних проблем на глобальному рівні криється в дещо іншій площині.
"Екологія – це альтернатива раціоналізму, де мають значення лише гроші. Всі екологічні проблеми виникають від розриву зв'язків: людина і природа, людина і суспільство, людина і культура. Знання та інформація, на жаль, не вирішують проблеми – не відновлюють цих зв'язків. Тут потрібен інший підхід – філософський", – переконаний Джінван Парк.
У своїх виступах професор також торкнувся своєї улюбленої теми – людської свободи: "Наша мета – реконструювати суспільство! Свобода – це креативна річ. Сьогодні лише одиниці спроможні бути авторами свого життя. А щоб життя мало сенс, потрібно насамперед навчитися мислити".
6 
79692
Коментарі