Сьогодні у Центральну дитячу бібліотеку міста Львова приїхала спільнота байкерів "Free Bikers Lviv" для спілкування з найактивнішими читачами.
О 14:00 під входом у бібліотеку стоять кілька молодих жінок. Двоє з них у банданах, одна у шкіряному картузі. На руці у однієї шкіряний браслет із шипами. Це працівниці бібліотеки чекають байкерів. Ті запізнюються на кілька хвилин.
"Вирішили познайомити дітей із тими, ким вони захоплюються, - розповіла завідувач бібліотеки та організатор зустрічі Галина Труш. - Байкери їм розкажуть про те, як важливо у житті читати й мати багато інформації в голові. А також таким чином хочемо привернути увагу дітей до бібліотеки".
У залі сидить близько півсотні дітей. На деяких кріслах по-двоє.
"А ви байкер", - запитує школяр Остап коли заходжу у зал.
"Ти шо не бачиш, що він без бороди й не має шкіряної куртки, - замість мене відповідає йому дівчинка. - Він не може бути байкером".
На сцені двоє хлопців грають на гітарі й барабанах.
Байкери приїжджають о 14:10. Хтось із дітей помічає їх й половина вибігають на вулицю.
"Ми приїхали поділитись із дітьми своїм життєвим досвідом, - говорить найстарший байкер Мирон. - А приїхали саме у бібліотеку, бо звідси починалось наше життя. Я дуже багато книжок перечитав, починав із пригодницьких, а зараз уже перейшов на класику. Улюблена — це "Собаче серце" Булгакова"
Разом із байкерами приїхала дівчина Ілона.
"А скажіть чи є у вас інші дівчата", - запитує одна із бібліотекарок.
"Крім жінок? - сміється байкер Скульптор, який за професією є скулптором, через що й отримав таке псевдонім. - Жартую. У Львові є 10 дівчат, які мають свої мотоцикли й самі їх водять".
Діти цікавились чому байкери стали такими, скільки це коштує, чи вміють їздити на задньому колесі й подібні речі.
Серед мотоциклістів був молодий юрист. Школярі дуже здивувались почувши, що серед байкерів такі є.
Після розмови діти зіграли для гостей пісню Арії "Беспечный ангел". Потім руда дівчинка подарувала спільноті золоту статуетку спортивного мотоциклу на згадку про зустріч.
"Вони самі у стінах цієї бібліотеки навчились грати, - розповіла Галина Труш. - Ніхто жодного дня не ходив у музичну школу, лише за книжками й дещо підказували наші працівники, що мали досвід гри".
Пізніше байкери покатали дітей на мотоциклах навколо бібліотеки.
"Це так класно, - сказав школяр Роман. - То ніби ти летиш. Зовсім вільний. Тільки я був позаду водія й майже нічого не бачив, тільки спину. Але тепер я точно знаю, що хочу й собі мотоцикл коли виросту".
9 
79692
Коментарі