Активістка громадської організації "Крим SOS" Таміла Ташева більш ніж півроку сприяє виїзду кримських татар з півострова на материкову Україну і допомагає їм у пошуку житла і роботи. Каже, що у зв'язку з гарячими подіями на сході України, про проблеми кримських татар стали говорити менше.
Чим займається "Крим-SOS"?
Зараз ми моніторимо порушення прав людини в Криму, слідкуємо за порушенням прав кримських татар. Маємо свій сайт і спільноту в фейсбуці. Допомагаємо переселенцям з Криму: знайти житло і роботу. Також збираємо і передаємо їм речі. Розподіляємо гранти від ООН на розвиток бізнесу переселенців з Криму або на покращення житлових умов. Також надаємо юридичну допомогу. Держава ще активно не включилася в питання переселенців, хоча ми наполягли на тому, щоб був прийнятий закон про переселенців. Через те, що держава активно в цей процес не включається, цю роботу змушені виконувати громадські організації і волонтерські ініціативи. Переселенців в Україні - з Криму і зі Сходу - більше ніж 450 тисяч. З Криму - близько 18 тисяч переселенців, половина з них - кримські татари.
Яка це частка від загальної кількості кримських татар?
За переписом 2001 року кримських татар було на півострові 300 тисяч. Тож переселенців небагато. Але для кримських татар це все-одно велика цифра. Вони не думали, що знову доведеться виїжджати з рідної землі, коли не так давно на неї поверталися.
У 90-х роках повернулися всі депортовані?
Більшість народу. Хоча депортація в 1944 була не перша. Перша була за часів Катерини ІІ під час першої анексії Криму. Просто тоді була не примусова депортація, а така, як зараз: кримським татарам не давали нормальних умов для життя на півострові. Тоді велика частина кримських татар виїхала в Румунію, в Польщу, найбільше громада- в Туреччину. В Туреччині зараз півтора мільйони кримських татар. Але мова про нащадків вихідців з Криму, які асимілювалися з турками. Вони себе називають кримськими турками в Туреччині - їхня громада доволі велика. У 1989 році почали повертатися татари з Середньої Азії. Основна хвиля повернення була в 1990 році, коли повернулася і моя родина. 150 десь тисяч повернулося.
Які умови життя татар в анексованому Криму?
Їх переслідують, є випадки викрадення людей і навіть вбивств. У багатьох відбирають житло. За час окупації Криму зникло більше ніж 20 людей. Ніколи за часів української незалежності такого не було. Це політика Росії і кримської окупаційної влади, спрямована на те, щоб кримських татар масово залякати. Татари проігнорували референдум 16 березня. Вони досі вважають Україну своєю батьківщиною, щиро вважають, що Крим має бути у складі України. Так само татари проігнорували вибори в місцеві органи влади. При тому що їх активно закликали іти й голосувати. Одразу після того почалися обшуки в будівлі Меджлісу і масові зникнення молодих юнаків, які не були активними громадськими діячами. Таким чином нова влада хоче показати: ми за всіма слідкуємо.
За якою юридичною допомогою звертаються кримські татари?
Кримчан здебільшого цікавить питання перетину кордону з Україною. Тому що є певні проблеми. Наприклад. за російським законодавством дитина має отримувати паспорт в 14 років, за українським - в 16. Переселенці, які вже виїхали, звертаються здебільшого щодо питань соціального забезпечення - як переоформити пенсії, отримати соціальні виплати.
Наскільки складно татарам знайти житло і роботу на материковій Україні?
Дуже непросто. Держава не допомагає цим людям. Державний апарат включився в процес допомоги переселенцям тільки в кінці березня. На той час Крим SOS уже розселив сотні людей з Криму в Києві і Львові. Для людей є дві основні потреби - житло і робота. Не завжди там де вдається знайти одне, є й інше. Люди виїздять абсолютно на голе місце, залишаючи свої великі будинки і роботу. Переважно живуть по родичах, по друзях. Хтось винаймає житло. Чверть переселенців живуть в місцях компактного проживання по всій країні. Зараз, наприклад, у Вінниці створилося велике поселення кримських татар, які покинули Крим ще не початку весни. Вони мусульмани, боялися переслідувань. Зараз вони живуть у закинутому гуртожитку в селі Нова Гребля. Існують на допомогу волонтерів. Чоловіки інколи їздять за 80 кілометрів на роботу поблизу Вінниці. Ця громада хоче себе самозабезпечувати, відкрити свій бізнес: цех із виготовлення ковбасних виробів або пекарню. Але без стартового капіталу це зробити складно.
3 
79692
Коментарі