З 20 листопада у приміщенні Київського міського будинку учителя діє документальна виставка "Українські навчальні заклади та наукові осередки за кордоном (1920–1930-ті рр.)". На ній представлені документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки, які розкривають значення українських еміграційних наукових та навчальних закладів.
Опинившись поза межами Батьківщини, політична еміграція не припинила боротьбу за Україну. У непростий період між двома світовими війнами українці-вигнанці усвідомлювали нагальну необхідність розвивати на чужині українську науку та освіту, аби зберегти себе як частину українського етносу. Вони прагнули заявити всьому світові про Україну, поневолену більшовицькою владою. З цією метою вони взялися готувати національно свідому молодь, якій належало виборювати українську державу. Для досягнення цієї мети представники української еміграції заснували низку навчальних закладів, наукових інститутів і товариств.
Саме про історію створення та основні напрямки діяльності таких закладів і організацій в європейських країнах розповідає виставка. Її відвідувачі мають змогу дізнатися про Український вільний університет, засновниками якого були історик Михайло Грушевський та філолог Олександр Колесса; перший закордонний національний політехнічний вищий навчальний заклад – Українську господарську академію; Український вищий педагогічний інститут імені М. Драгоманова, а також Історико-філологічне товариство, Український академічний комітет, Союз інженерів українців. Провідну роль у розвитку соціологічних досліджень відіграв Український інститут громадознавства, заснований у Празі Микитою Шаповалом. Крім цього, у низці документів висвітлюється діяльність Українського наукового інституту в Берліні, ініціатива щодо заснування якого належала гетьману Павлу Скоропадському, та Українського наукового інституту у Варшаві, створеного з ініціативи уряду Української Народної Республіки в екзилі.
Виставка триватиме до 30 листопада. Вхід вільний.
8 
35413
Коментарі