Цар Македонії Александр помер у Вавилоні у 323 році до н. е., після 10 років виснажливої військової кампанії, результатом якої стало завоювання азіатського континенту аж до річки Інд. Причина його смерті залишається однією із найцікавіших історичних таємниць.
Древні історики по-різному згадували причини смерті великого полководця.
Діодор Сицилійський писав, що "цар пив багато нерозбавленого вина. Раптом він різко закричав, так ніби його хтось ударив, пізніше дозволивши завести себе до спальні".
Існують значні пробіли в 10-й книзі трактату Квінта Курція Руфа, але там згадано, що правитель вже був досить хворий "і за певний час відійшов у кращий світ".
Плутарх згадував, що "Александр часто зловживав алкоголем... На честь близького друга Неарха він дав величний бенкет... І коли останній запросив його до себе додому, то після пиятики, що тривала цілий день, цар почав відчувати лихоманку".
Цей автор чітко заперечує запій або раптовий початок болю.
"Існують деякі деталі, на основі яких певні історики хотіли би прикрасити згадану подію, довівши її до трагічного кінця".
Аристобул згадує, що царя охопила сильна лихоманка, яка супроводжувалася спрагою, котру він намагався втамувати вином, після чого став марити".
Далі автор описує тривалий жар, поступове погіршення загального стану Александра, що закінчився його смертю через 10 днів після згаданого бенкету. Плутарх стверджує, що більшість сказаного ним дослівно походить із придворних хронік, проте їх автентичність залишається предметом дискусій.
Історик Арріан пише фактично те саме, що і Плутарх. Згідно з його словами, цар пиячив "далеко за північ" і прийняв запрошення на ще один бенкет, де пив цілу ніч, після чого заснув, уже перебуваючи в жарі. Не згадується про раптове погіршення загального стану, лише йдеться про повільний процес із лихоманкою, котрий завершився смертю за 10 днів, знову ж таки із посиланням на придворні хроніки.
Юстин також згадує про тривале вживання алкоголю на бенкеті, водночас додаючи: "Правитель узяв чару з вином, надпив її і раптово застогнав, так ніби відчув удар списом. Він так страждав, що просив, аби його добили мечем". Далі знову йдеться про поступове погіршення стану, але не згадується про лихоманку, зокрема сказано: "На шостий день в Олександра зник голос. Його товариші стверджували, що причиною хвороби був надмір спожитого вина, але фактично тут була змова, котру наступники царя намагалися приховати".
Істинна причина смерті Македонського не встановлена, але незаперечним фактом є те, що благородні македонці тих часів пили міцні напої у величезних кількостях, а п'яні сварки та вбивства тоді не були рідкістю.
3 
35413
Коментарі