Звичні прогулянки городян центральною частиною міста, без яких неможливо уявити й сучасного Львова, особливо у вихідні дні, мають традицію довжиною у кількасот років. Ці "дефіляди" центральними проспектами міста, так добре знайомі кожному львів'янину, "принесла" у побут мешканців нова, австрійська влада.
У останній чверті XVIII ст., коли Австрійська монархія опанувала Галичину, одним з перших наказів цісаря був рескрипт про розібрання середньовічних львівських мурів. Місто отримало можливість рости, поступово відкидало застарілі міщанські норми, вступало у Новий час зі всіма його принадами та можливостями.
Саме на початку XIX ст. формується те, що згодом, після засклепіння Полтви, назвуть львівським корзо -довга прогулянкова зона, вздовж нинішніх проспектів Свободи і Тараса Шевченка, частково із прилеглими вулицями – нині Дорошенка, Гнатюка, Січових Стрільців.
8 
35413
Коментарі
1