Чому давні люди жили поруч з мерцями

Похоронні ритуали, що існували 9000 років тому в поселенні Шкарат-Мсайєд, спантеличили археологів. Те, що стародавні жителі цих місць робили з покійниками, складно пояснити. Є версія, що це був нетривіальний спосіб боротьби із зомбі. Про це повідомляє видання "Моя планета".

Шкарат-Мсайєд - поселення землеробів епохи неоліту, виявлене в Йорданії, в 16 км від знаменитої Петри. Раніше неподалік були знайдені інші неолітичні поселення - Баджо, Баста і Бейда, проте нічого подібного до знахідок у Шкарат-Мсайєді вченим раніше не траплялося.

У поданні археологів місцеві похоронні звичаї в епоху докерамічного неоліту виглядали так: спочатку мешканці Шкарат-Мсайєда чекали, коли тіло покійного розкладеться до кісток, після чого піддавали скелети вельми нестандартним маніпуляціям. Останки розбирали на складові частини, потім кістки сортували по типу, отримані "набори" складали в похоронні камери (викладені каменем поглиблення в підлозі) і, нарешті, накривали всю конструкцію кам'яною плитою і землею. Всі кістки зберігалися під підлогою житлових будинків.

Очевидно, різні етапи ритуалу відбувалися в різних місцях, тобто останки покійного в розібраному вигляді деякий час подорожували по всьому поселенню. "Я впевнена, що перед похованням у будинку трупи були повністю або майже повністю доведені до стану скелета", - сказала антрополог Марі Луїза Йорков з Копенгагенського університету. Інакше, пояснила Йорков, запах розкладання всередині будинку був би нестерпним. До того ж подібний спосіб поховання дозволяє розмістити в одному саркофазі останки відразу кількох людей.

Найцікавіша особливість ритуалу - сортування кісток. Майже всі скелети були розібрані на "типові частини". Наприклад, в одному "наборі" були тільки черепи, в іншому - тільки довгі кістки ніг тощо. Такі "набори" потім ховали під підлогою житлових будинків.

"Поховання мертвих усередині будинку або поряд з ним зазвичай вказує на те, що живі хочуть тримати своїх мерців поблизу. Можливо, таким чином вони дозволяли покійним залишатися частиною повсякденного життя громади", - вважає Йорков. Але є й інша версія. "Поділяючи тіла на складові частини, живі хотіли переконатися, що мертві вже не повернуться - ні в своїй зовнішності, ні у вигляді когось на зразок зомбі", - додає Кінсел.

×