80 років тому, 24 листопада 1934 року, на операційному столі у далекому Кисловодську обірвалося життя видатного українського історика та громадського діяча Михайла Грушевського.
6 лютого 1919 року Київ захопила Червона армія, Грушевський перед загрозою арешту їде до Праги, звідки виступає з гострим осудом радянської інтервенції на Україну, прагне захистити українські інтереси на Паризькій мирній конференції. Всесвітньовідомий вчений відвідує Женеву, а також Відень, де бере участь у створенні Вільного Українського університету.
У грудні 1923 року видатного українського історика обирають академіком АН УРСР, за ним резервується кафедра української історії. Вчений одержує запевнення, що матиме в Україні всі можливості для продовження фундаментальної наукової роботи. У березні 1924 року родина Грушевських повертається в Україну. Від часу повернення в Україну і впродовж десяти років він перебував під постійним наглядом НКВС.
23 березня 1931 року М. Грушевського арештовують у Москві і переводять у Харківську тюрму. На допиті 15.04.1931 року учений спростував версію про наявність українського націоналістичного центру. Після арешту і допитів М. Грушевського депортують до Москви, де він проживає під постійним наглядом НКВС. Від нього вимагають декларації на користь радянської влади, але він відмовляється.
Досі не з'ясовані загадкові обставини смерті М. Грушевського, який помер 24 листопада 1934 року. У некролозі офіційно повідомлено, що смерть настала "після важкої хвороби". Перебіг подій підозрілий. В Кисловодську у Грушевського з'явився фурункул на шиї, під час операції він помер. Хірургічну операцію провів головний лікар місцевої лікарні Хургін, який не був хірургом.
5 
35413
Коментарі