27 січня 1991 року закінчилось 22-річне авторитарне правління генерала Мухаммеда Сіада Барре, який будував у Сомалі "ісламський соціалізм", - наступного дня після його втечі до Кенії в країні почалася громадянська війна між переможцями, котра триває і донині.
21 жовтня 1969 року група офіцерів під керівництвом генерал-майора Мухаммеда Сіада Барре здійснила військовий переворот - міністри попереднього уряду були заарештовані, парламент, політичні партії і громадські організації розпущені, а влада перейшла до Верховної Революційної Ради (ВРР) на чолі з Барре, яка проголосила намір побудувати в країні соціалізм на основі принципів ісламу і марксизму.
Сомалі з моменту проголошення незалежності в 1960 році мало територіальні претензії до сусідніх держав, прикордонні області яких були населені етнічними сомалійцями. Барре почав надавати воєнну підтримку Фронту визволення Західного Сомалі, що діяло в провінції Огадена (Ефіопія), населеній переважно сомалійцями, а в липні 1977 року розпочав відкриту війну. 13 листопада 1977 року він денонсував радянсько-сомалійський договір про дружбу і почав переговори із США про отримання військової підтримки. Натомість Ефіопія отримала підтримку технікою і спеціалістами від СРСР і за півроку здобула перемогу.
Поразка у війні ослабила політичні позиції Барре, які, крім авторитарного правління і жорстокого переслідування інакомислення, багато в чому забезпечувалися його умінням контролювати різні сомалійські етнічні клани.
Перші відкриті бойові зіткнення з урядовими військами почались у січні 1982 року на півночі Сомалі і досить швидко переросли у справжню війну із застосуванням артилерії та авіації. До початку 1990 року проти центрального уряду Сомалі за підтримки Ефіопії, Кенії і США воювало п'ять великих воєнно-політичних угруповань, які контролювали різні частини країни. 19 січня 1991 року загони Об'єднаного сомалійського конгресу і Сомалійського патріотичного руху увійшли в передмістя столиці, міста Могадішо.
Після тижня міських боїв 27 січня 1991 року закінчилося 22-річне авторитарне правління Мухаммеда Сіада Барре, який був змушений рятуватися втечею до Кенії, де попросив політичного притулку. Того ж дня припинило існування і Сомалі як єдина держава - перестали функціонувати уряд, армія, поліція, всі державні служби. Бойові дії велися по всій території південного Сомалі, і за перший рік там загинуло до 300 тисяч чоловік, більше, ніж за 9 років війни із режимом Барре.
Після невдалої міжнародної місії під егідою ООН 1994 року Сомалі розпалося на ряд самопроголошених незалежних держав, частина з яких після втручання 2006 року в громадянську війну Ефіопії і 2011-го Кенії уклали входження до Сомалійської федерації.
5 
35413
Коментарі