189 років тому на Сенатській площі у Петербурзі відбулося повстання декабристів

26 грудня 1825 року на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі відбулося повстання декабристів.

Спроба державного перевороту була підготовлена групою дворян-однодумців (за підтримки військових частин) і мала на меті недопущення вступу на трон Миколи I, лібералізацію суспільно-політичного ладу в країні. План передбачав підняти збройне повстання у військах, повалити самодержавство та всенародно прийняти новий державний закон - революційну конституцію, зробити всіх громадян рівними перед законом та запровадити громадянські свободи.

Декабристи вирішили скористатися складною юридичної ситуацією навколо прав на престол після смерті Олександра I. Декабристи вирішили перешкодити військам і сенату принести присягу новому царю, увійти до сенату і зажадати опублікувати всенародний маніфест про скасування кріпацтва і 25-річного терміну солдатської служби, дарування свободи слова і зборів. Повсталі війська повинні були зайняти Зимовий палац і Петропавловську фортецю, а царську сім'ю - заарештувати. Для керівництва повстанням був обраний диктатор - князь Сергій Трубецькой.

До 11-ї години ранку 26 грудня 30 офіцерів-декабристів вивели на Сенатську площу близько 3020 чоловік - солдатів Московського і Гренадерського полків та матросів гвардійського Морського екіпажу. Однак за кілька днів до цього Миколу попередили про наміри таємних товариств. Це зробили начальник Головного штабу Дибич і декабрист Ростовцев (останній визнав повстання проти царя несумісним із дворянською честю). Сенатори вже о 7-й годині ранку принесли присягу Миколі і проголосили його імператором. Диктатор Трубецькой не з'явився. Повсталі полки продовжували стояти на Сенатській площі.

Генерал-губернатор Милорадович, з'явившись верхи перед солдатами, що вишикувались у каре, казав, що сам би бажав, аби Костянтин був імператором, але той відмовився, і Милорадович був свідком цього зречення. Офіцер Оболенський переконував Милорадовича від'їхати, але, бачачи, що він не звертає на це увагу, штрикнув генерала багнетом у бік. Каховський вистрілив у Милорадовича з пістолета (поранений помер наступного дня).

Солдатів безуспішно намагалися заспокоїти полковник Стюрлер, великий князь Михайло Павлович, митрополит Новгородський і Петербурзький Серафим. Було двічі відбито атаку гвардійців під проводом Олексія Орлова.

Повстанців оточили війська, що вже присягнули на вірність новому імператорові; їх очолив сам Микола I. Гвардійська артилерія спершу зробила залп холостими зарядами, а коли це не справило ефекту, вдарила по бунтівниках картеччю. Лави заколотників розсипалися.

У результаті повстання загинули 1 271 осіб, у тому числі 9 жінок і 19 дітей; арештовано офіцерів - учасників повстання та понад 700 бунтівних солдатів і матросів.

Невдовзі провідників Північного товариства декабристів Пестеля, Рилєєва і Каховського стратили через повішення.

×