4807 м – висота гори Монблан у Альпах. Назва перекладається з французької як "Біла гора". Розташована на межі Італії, Франції та Швейцарії. Вперше її підкорив лікар Мішель Паккар (1757–1827) – 8 серпня 1786 року. Відтоді цю дату святкують як День альпініста.
Жителі долини Шамоні на французькому схилі гори вважали її проклятою. Ніхто не міг піднятися на вершину – гинули під лавиною каміння або провалювалися у сніг, що вкривав Монблан весь рік. Місцеві придумали легенду – начебто серед льодовиків живуть феї, які не пускають до себе людей.
1760 року долину відвідує швейцарський геолог Орас де Соссюр (1740–1799). Обіцяє грошову винагороду тому, хто підніметься на Монблан. Приїздить сюди кожні два роки. Дізнається, що ніхто цього не зробив і піднімає суму. За неї можна купити трьох овець.
Якось у мисливця Жака Бальма (1762–1834) захворіла донька Жудіт. Він покликав лікаря Мішеля Паккара (1757–1827). Розбалакалися.
– Коли полював у горах, помітив, що на вершину є кілька безпечних проходів, – сказав мисливець.
– Станеш моїм гідом? – запропонував Паккар.
Підйом тривав добу. Провалювалися у сніги, тверду основу намацували штиками. Лікар майже нічого не бачив – постійно лилися сльози. Вже думав повертатися. Але Бальма гнав уперед. Знизу за альпіністами спостерігав у підзорну трубу барон фон Герсдорф. "Чорні точки, якими стали альпіністи, повзуть угору повільно й тягуче, як мухи в густій сметані", – нотував.
На вершині Паккар вивісив свій червоний шалик. Мисливець захотів одразу повертатися вниз. Але лікар виміряв температуру, атмосферний тиск, зробив кілька замальовок пейзажів. Визначив висоту гори – помилився на 3 м. Коли спустилися, стало відомо, що Жудіт померла.
Паккар узявся писати книжку про сходження. А Бальма помчав до Соссюра у Женеву по гроші. Той не повірив.
– Давай ще раз пройдемо твоїм маршрутом разом, – запропонував.
Вони здійснили похід наступного року. Взяли з собою 18 слуг – щоб несли спорядження і наукове обладнання. Маршрут долали три дні. Бальма отримав прізвисько Монблан. Загинув під час одного з походів – зірвався зі скелі.
Маршрут Паккара досі популярний серед альпіністів. Також на Монблан можна дістатися фунікулером.
8 серпня 1965 року в селі Шешори Косівського району Івано-Франківської області відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку. Скульптор Іван Гончар (1911–1993) виготовив скульптуру безкоштовно. На церемонію з'їхалися кілька тисяч осіб. Але вранці з'ясувалося, що монумент не погодив ЦК Компартії України. Міліція перекрила в'їзди до села. Рейсові автобуси скасували. Люди добиралися до Шешор лісовими стежками. Зокрема прийшов Тарас Франко – син письменника Івана Франка. Журналіст В'ячеслав Чорновіл прорвався через блокаду разом із першим секретарем Коломийського райкому партії в його машині. Там відбувся його перший публічний виступ. Через тиждень пам'ятник відкрили офіційно – з чиновниками і транспарантами.
11 серпня 1979-го у небі над Дніпродзержинськом – тепер Кам'янське – Дніпропетровської області зіткнулися два пасажирські літаки Ту-134. Один прямував із Ташкента в Мінськ, другий – із Воронежа до Кишинева. Загинули 173 людини, зокрема 17 футболістів узбецької команди "Пахтакор". Було хмарно, пілоти не побачили інший літак. Авіакатастрофа сталася через помилку диспетчера Харківського центру управління польотами 20-річного Миколи Жуковського. Його посадили на 15 років, у тюрмі повісився. "Пахтакор" продовжив виступи в чемпіонаті СРСР. Для цього кожен клуб вищої ліги відправив до команди по одному футболісту.
12 серпня 2000 року у Баренцевому морі затонув російський атомний підводний човен К-141 "Курськ". Він був на навчаннях, мав запустити дві холості торпеди по атомному крейсеру "Петро Великий". Через проржавілу оболонку зі снарядів витекло паливо. Після хімічної реакції з металом у різних частинах корабля сталися вибухи. Атомохід опустився на глибину 108 м. Рятувальники дісталися "Курська" через вісім днів. Усі 118 членів екіпажу загинули. Більшість померли від вибуху, решта – задихнулися.
"Дорогі американці, радий повідомити вам, що я щойно підписав закон про оголошення Росії поза законом на віки вічні. Бомбардування почнеться через 5 хвилин", – заявив президент США Рональд РЕЙГАН (1911–2004) під час щотижневого звернення до співвітчизників 11 серпня 1984 року. Пізніше вибачився за жарт. Думав, що мікрофон вимкнений
2 631 643 фунти стерлінгів – $64 млн на теперішні гроші – викрали з поштового потяга Глазго – Лондон у ніч на 8 серпня 1963 року. Купюри везли на списання в 128 мішках. Грабіжники зупинили поїзд, оглушили машиністів обухами. Всі телефонні дроти в окрузі перерізали заздалегідь. Поліція знайшла одну з викрадених купюр на порожній фермі. На ній були відбитки пальців. Так знайшли й арештували 12 осіб. Зокрема організатора – антиквара Брюса Рейнольдса (1931–2013). Ще трьох не впіймали
8 
35413
Коментарі