Цей ліхтар 70-річний Михайло Шилан із міста Чорнобиль на Київщині знайшов на березі річки Прип'ять 20 років тому. Повісив на гвіздку біля вхідних дверей до хати.
Він був частиною бакена – плавучого знаку, який встановлювали серед річки. Ним позначали безпечний шлях для суден.
– Я все життя плаваю по річці. Ліхтар цей лежав у болоті на старому бакені. Весь у рясці та іржі. Забрав його, відчистив, – розповідає Михайло Павлович. – Бакени з такими світильниками ставили тут до 1950-х. Я малим по вечорах любив бігати на річку і дивитися на ті світлячки. Як вони хиталися на хвилі.
Ліхтар має металевий корпус зі скляними вставками. Зверху – велика ручка. Щоб його запалити, всередину заливають гас. Такі світили по 10 годин.
– Він у мене для краси. Щоб туристи не вкрали, примотав дротом, – каже Михайло Павлович.
До аварії на атомній електростанції в Чорнобилі працював річковий порт. У майстернях ремонтували пароплави Дніпровської флотилії. З Чорнобиля катером можна було дістатися Києва чи білоруських міст Мозир і Пінськ.
– Бакенів є три види. Білого або чорного кольору – для обмеження суднового ходу з лівого берега. Червоні циліндричної форми – з правого берега. Смугастий бакен показує точку повороту. Кожну ділянку доглядав бакенщик. Мав слідкувати, щоб їх не знесло течією. Ще вони міряли глибини. Раз на кілька днів доливали в ліхтарі гасу. Взимку бакени забирали з води, – розповідає Михайло Шилан.
1980 року пустили швидкісні катери "Ракета" й "Метеор". Тоді ж бакени зробили електричними. Ліхтарі заряджалися від акумулятора.
Прип'ять бере початок на Волині. Далі тягнеться територією Білорусі. За 50 км до Дніпра тече по Україні. Раніше по ній переправляли ліс і торф у Київ. Назад везли товари на Полісся.
Зараз ділянку річки від Білорусі до Дніпра не використовують.
4 
35413
Коментарі