Дах із очерету не протікає і не гниє

Леонід Шилов, 52 роки, живе в селі Нові Петрівці за 20 км від Києва. Там його знають як пана Савку, що відкрив приватний музей старовини "Хата Савки". Він  перевіз із Житомирщини дерев"яну хату і покрив її очеретом.

— Одній із київських фірм загадав зробити мені очеретяний дах. За третину покритої площі її робітники взяли 40 тисяч гривень. Решту з сином взялися закінчити самі. Майстри за день покривали 12 метрів, ми з сином — 9. Очерет слизький, як лід. Зробили на даху риштування.

1600 снопів очерету Леонід Шилов привіз із села Маяки на Одещині. За один платив 6–8 грн. Каже, улітку ціна вища — 10–12 грн, і очерет не завжди є, бо тоді на нього зростає попит.

— Що тонша очеретинка, то краще. Знизу діаметр має бути 3–6 міліметрів, — повчає. — Ми викладали снопи на дерев"яні лати, китицями догори. Починали знизу. Притискали їх проволокою і фіксували шурупами. Проволока недорога, 50 метрів коштує 6–8 гривень. Ще потрібен в"язатель. Покрівельники хвалилися, що везуть  інструмент аж із Німеччини. А насправді тих в"язателів у будівельному супермаркеті "Епіцентр" — як грязі. Один коштує 180 гривень.

На снопі розрізують капронові зав"язки і розкладають очерет пластом. Оберемки частково накладають один на одного, тому товщина даху виходить 30–40 см.

На коньок даху Леонід кладе шмат ізовера, можна брати й руберойд. Згори викладає вересом — він довго служить і не гниє. На погонний метр витрачає мішок трави.  Зверху чіпляє сітку, щоб не розліталася.

Каже, що очерет кладуть лише на гострі дахи.

— Якщо кут даху більший за 45 градусів, крити ним небезпечно. Очерет сиріє, зеленіє, протікає. Над хатою не мають нависати дерева, дах повинен продуватися.

Очерет від вогню нічим не обробляв.

— Єдина надія на Всевишнього. Очерет — болотяна рослина, горить погано, жито захоплюється легше. До того ж спресований. Як ціла книга горить гірше, ніж окремий листок — так і очеретяний дах. Потім почне наростати мох, а він завжди сирий.

Квадратний метр такої покрівлі коштує 50–60 євро

Очеретяні дахи популярні в Європі вже 200 років.

— Там це коштує 50 євро за метр. Для України це надто дорого. Заготовити самому очерет теж важко. Із трьох вижатих снопів вийде один підходящий, — міркує Леонід.

Херсонська компанія "Славутич" щороку викошує 1 тис. га очерету. Продає будівельним фірмам. Чимало очерету вивозять за кордон. Заготовляють його після заморозків.

— Дах із очерету слугує 50 років, екологічно чистий. Улітку тримає прохолоду, узимку тепло, — каже директор Костянтин Бухтіяров, 40 років. — Але задоволення це — недешеве. Квадратний метр такої покрівлі коштує 50–60 євро. Невеликий будинок площею 60 кв. м має 300 "квадратів" даху.

Одеським очеретом покривають хати у Голландії

— 80 відсотків нашого очерету йде на експорт, — каже директор компанії "Украинский камыш" Віктор Домнін, 60 років. — В Україні бракує спеціалістів, які займалися б покриттям дахів. Наш очерет закуповують країни Північної Європи — Данія, Німеччина, Голландія, Бельгія. Голландія — батьківщина очеретяних дахів. У цій приморській країні сирий та холодний клімат, часті сильні вітри. Очеретяний дах стійкий до негоди, не потребує додаткової ізоляції від води та пари. Тримає тепло і не пропускає звуки. При його укладанні не застосовують хімічних матеріалів.

×