— В одного варить жінка, в іншого — голова, — жартує 75-річний Станіслав Змерзлий із Вінниці.
У чисту марлю зав'язує літрову банку пелюсток троянд. Порвав на них зо три десятки квіток. Прив'язує тягарець — чисту скляну чарку. Опускає в емальовану каструлю з кип'яченою водою.
— Закип'ятив 10 літрів води з кілограмом цукру. Як схолола, опускаю пелюстки й висипаю пакетик лимонної кислоти. Так стоятиме тиждень. Тоді розіллю шампанське по пластикових пляшках, міцно закручу й розкладу в погребі. За пару день буде готове.
Пляшки не доливає на долоню, щоб напій мав де грати. Розкладає їх лежачи. Перевертає через день, щоб шампанське грало на всі боки.
— Наливаєш у бокал, а воно піниться, пахне. Таке нікого не отруїть, бо домашнє, для себе роблене.
×
![]()
1 
70
Коментарі