Полтавський лікар-психіатр Віталій Закладний, 50 років, розшифрував і написав рецепти 140 напоїв і страв, які згадуються в "Енеїді" Івана Котляревського. Він видав двотомник "Як предки нашії жили". Одна з двох книг називається "Чого не їли предки наші".
— Усі чули назву "пундики". Але мало хто знає, що це таке, — каже Закладний. — Полтавські пряжені пундики їдять із борщем. Випікають їх на смальці, діаметром десь 12 сантиметрів. Потім вижарюють сало до шкварок, додають цибулю. У полумисок ставлю один корж, посипаю шкварками з цибулькою, потім наступний корж. І таких — скільки з"їсте — шість, сім. Стовпчик із коржиків раніше ставили в піч, там вони пряжилися. Я готував цю страву в духовці. На 5–6 хвилин залишав при температурі 125 градусів. Потім кожному подавав до борщу порцію пундиків замість хліба і пампушок. Шкварочки між коржами стають м"якесенькі, у роті тануть. Так змарамурили все!
Кореспондент "ГПУ" приготувала пундики вдома. На 15 коржиків (п"ять порцій) треба насипати гірку з одного кілограма борошна. Зробити в ній "кратер" і вилити туди склянку-півтори кисляку, додати дрібку соди. Тісто вимішати, щоб воно не бралося до рук. І залишити, нехай трохи постоїть.
Із тіста слід зробити невеликі коржики, розкачати їх качалкою. У сковороді із смальцем обсмажити з обох боків. Пундики піднімаються і виходять пухкі.
Невеликі шматки сала на сковорідці мають вижаритися до шкварок. На п"ять порцій довелося посмажити дві сковорідки сала — 300 г. На смальці обсмажують і порізані півкільцями кілька цибулин. Шкварками з цибулею посипають пундики, ставлять у духовку. І шматочки сала, і самі пундики після духовки стають м"якими.
Коментарі
1