Мойву заливають індійським чаєм

 

— Криза мені не страшна. На городі щось виросте, річка поряд. За вудки — і вже є свіжа риба, — каже 60-річна Софія Коптєва.

Виписує "Газету по-українськи". Надіслала в редакцію свої антикризові рецепти. Готує шпроти, снікерс, нутелу, рафаело. Робить цукерки "Пташине молоко".

— Із риби, що ловлю, закриваю консерву в томаті. А це думаю, чом би шпроти свої не зробити. Купила 3 кілограми мойви. Помила, почистила від кишок, голови повідривала. В якій була ікра, повпихала назад. І залила заваркою індійського чаю. Заварюю міцний. На пів стограмової пачки чаю беру стільки води, щоб ледь покривала рибу. Ллю чай у рибу, коли прохолоне. Кидаю десь 2 чайні ложки солі. На малесенькому вогні ледь томиться. Така стає м'якесенька. Геть із кісточками їсться, як справжні шпроти.

Після тушкування вливає в каструлю півсклянки олії. З оливковою риба має колір і аромат шпрот. Варить ще півгодини на середньому вогні. На малому — 3 год. Готові шпроти тримає в холодильнику в юшці. Довго не псуються.

— Роблю й оселедці. Розморожую скумбрію, обвалюю в цукрі з сіллю. На кілограм риби, це десь дві-три штучки, беру 2 столові ложки солі та 1 — цукру. Мию, чищу. Голови не відрізую. Хто любить пряний посол, то можна перекласти листям лавровим. Тільки трохи, бо воно гірчить. Пару горошин дух­мяного перцю, чорного. Трохи суміші засипаю всередину риби. Кладу її під гніт у холодильник. За добу оселедці готові.

Придумала власні рецепти цукерок ­рафаело та пташине молоко. Рафаело робить із банки згущеного молока і ­кре­керу.

— Замість згущівки можна взяти сметани й збити з цукром. Крекеру — дві пачки. Пом'яла, а краще макогоном у макітрі потовкти і туди. Виходить тісто. В руках викачую кульки й у кокосовій стружці обвалюю.

Пташине молоко робить, як торт. Збиває 2 склянки сметани з 1 — цукру, доки не збільшиться вдвічі. Додає 2 ч. л. желатину, розмоченого в теплій воді. Виливає в каструлю, застелену плівкою. Маса застигає в холодильнику. Каструлю накриває мискою та перевертає. Вона легко знімається. На мисці залишається застигла маса в плівці. Господиня знімає її та поливає розтопленим шоколадом.

— Можна й погратися. Узяти формочки в коробках з-під цукерок. Залити в них. Або й горіх покласти чи родзинку всередину. Буде з начинкою, ваше фірмове. На домашній снікерс іде кіло цукру, сто грамів вершкового масла, дві склянки нарізаних горіхів, по одній — молока й борошна і столова ложка какао. Це не дешевий рецепт, але доступніший і корисніший, ніж магазинний снікерс. А я в селі. Горіхи свої, молока в сусідки взяла. Все перемішую та варю 30–40 хвилин до загустіння. Снікерс можна сформувати в ковбаски. Ще нутелу варю. В літрі молока розчиняю 2 склянки цукру, 4 столові ложки какао та 6 — борошна. Молоко має бути холодним. Тоді грудочок не буде. Варю, поки не загусне. В готове додаю грам сто масла і горіхів порізаних, скільки є. Виложила в баночку, й красота. На хліб мащу, коли і скільки захочу.

×