вівторок, 25 грудня 2012 19:06

Збірну України мав би очолити француз Лоран Блан

  Олег ФЕДОРЧУК, 51 рік. Народився в місті Коростень на Житомирщині. Грав 
за ”Черкаси”, миколаївський ”Суднобудівник”, луцьку ”Волинь”. 
У складі останньої став чемпіоном України – 1989.
Тренерську кар’єру розпочав 1991-го. Працював у друголіговому ”Нафкомі” (Ірпінь, Київщина), із команд вищої ліги тренував сімферопольську ”Таврію.” Останнє місце роботи – 
вінницька ”Нива”. 
Консультує білоцерківський ”Арсенал”, що грає в першій лізі.
Улюблений футбольний клуб – англійський ”Ліверпуль”.
Одружений, має трьох дітей. Хобі – вирощування троянд
Олег ФЕДОРЧУК, 51 рік. Народився в місті Коростень на Житомирщині. Грав за ”Черкаси”, миколаївський ”Суднобудівник”, луцьку ”Волинь”. У складі останньої став чемпіоном України – 1989. Тренерську кар’єру розпочав 1991-го. Працював у друголіговому ”Нафкомі” (Ірпінь, Київщина), із команд вищої ліги тренував сімферопольську ”Таврію.” Останнє місце роботи – вінницька ”Нива”. Консультує білоцерківський ”Арсенал”, що грає в першій лізі. Улюблений футбольний клуб – англійський ”Ліверпуль”. Одружений, має трьох дітей. Хобі – вирощування троянд

Було двоє кандидатів на посаду головного тренера збірної України – швед Свен-Йоран Ерікссон та українець Михайло Фоменко. У вас є пояснення – чому саме вони?

– Немає. Я думаю, тут Федерація футболу заплуталася. Про перемовини з кандидатами – Шевченком, Реднаппом – оголосили публічно. Це неправильно. Нікому не цікаво, як господиня готує їжу. Важливий кінцевий результат. Так і тут: із ким ви домовляєтеся, скільки у вас кандидатів – другорядне питання. Головне – хто підписав ­контракт.

Нове керівництво ФФУ працює три місяці. Досі не зрозуміло, хто там приймає рішення. ­Чуємо протилежні заяви: президент говорить одне, його заступник – інше.

Фоменка знаю особисто, він працював після мене у сімферопольській "Таврії". Серйозний професіонал. Але гра його команд спрощена. Головна ставка – на дисципліну і раціональність у діях. Перемагати прагне завдяки системі гри. Концепцію ставить вище, ніж футболістів. Типовий послідовник Валерія Лобановського.

Гравці збірної України – це солдати, потрібні Фоменкові?

– Не сказав би. Який же Коноплянка – солдат? Євген розкрився у Рамоса, тому що іспанський тренер дав йому простору для імпровізації більше, ніж Безсонов. Тому у найяскравіших футболістів національної команди можуть виникнути проблеми під час роботи з Михайлом Івановичем.

Чи здатен Фоменко змінитися?

– Точно – ні. Тим більше, йому вже 64 роки.

Ерікссон – кандидат кращий?

– Порівняно з Фоменком – так. Насамперед через успіх зі скромним "Гетеборгом". 30 років тому шведська команда виграла Кубок УЄФА, тоді – дуже потужний турнір. Так, це давня історія. Але у Фоменка такого тріумфу у тренерській кар'єрі не було.

Недавно читав книжку Ерікссона. Людина із західноєвропейським підходом, непоганий менеджер, демократ, здатний розкрити сильні риси гравця. Наприклад, саме в нього аргентинець Верон грав у найкращий футбол у кар'єрі.

Але швед занадто довірливий. А інколи треба бути м'ясником. Ферґюсон, Капелло, Моуріньйо це вміють. Ерікссон – ні. Тому виходить, що Фоменко для гравців збірної України занадто жорсткий, а Ерікссон – недостатньо. Протилежні люди. І тут я не розумію логіку ФФУ у виборі типу тренера. Я можу вагатися між зеленим та чорним чаєм. Але не обиратиму між чаєм і сметаною.

Хто пробився до світової тренерської еліти останнім часом?

– Юрґен Клопп та Йоахім Льов. За національністю – обидва німці. За вчинками – далекі від стандартного німецького тренера типу Фелікса Магата чи ­Оттмара ­Гітцфельда. Клопп та Льов – представники "нової Німеччини", інтегровані у вільну Європу. Не дотримуються жорстких рамок у своїй професії, а залюбки імпровізують. Тому і збірна Німеччини, і дортмундська "Боруссія" мають свіже обличчя, а не є командами, для яких головне – виконувати накази головнокомандувача.

Кого з іноземних фахівців ФФУ проігнорувала?

– Француза Лорана Блана. Мені він імпонував ще гравцем – мислив на полі. А головне: французи, на мій погляд, найкраще адаптуються. Арсен Венгер асоціюється з англійським "Арсеналом", але він непогано працював і в Японії. А скільки французів досягли успіхів з африканськими збірними.

Блан на Євро-2012 дійшов до чвертьфіналу, хоча за добором виконавців Франція могла досягти більшого.

– А згадайте Францію до Блана. Він пожвавив команду, розвалену після Кубка світу-2010. Але основ­ну хворобу вилікувати на зміг. Проблема – у характері гравців. Переможна Франція кінця 1990-х мала серйозний внутрішній стрижень – Блан, Дешам, Джоркаефф, Пірес. Зараз він вимитий вихідцями з арабських країн, що становлять основу збірної. Блану забракло досвіду, щоб вирішити цю проблему. Але гулі він набив і був би дуже корисний для нашої команди. Сильну людину падіння мотивують, розпалюють професійну пристрасть, змушують працювати з подвійною віддачею.

Роберто Ді Маттео виграв Лігу чемпіонів у травні, а в листопаді був звільнений із лондонського "Челсі". Яким шляхом італійцеві рухатися далі?

– Важливо знати його оцінку того, що відбулося. Якщо Ді Маттео вважає, що Лігу чемпіонів ­виграв він, а не футболісти за сприятливих обставин, то не прогресуватиме. Думаю, до топ-­клубу нині його не покличуть. Клопп готовий вирішувати такі завдання, Ді Маттео – ні.

Основний критерій роботи тренера – прогрес його гравців. Так, як у Клоппа в "Боруссії". Робота Юргена капіталізує клуб, підвищує вартість футболістів.

Наскільки важлива селекційна робота? Чи може тренер домогтися постійного прогресу футболістів, якщо склад команди три роки не змінюється?

– Ні, це – неможливо. Прогресуватимеш, якщо змінюватимеш сере­довище. Хоча б частково. Гравця на піку треба продавати. Так, як зробив Алекс Ферґюсон із Кріштіану Роналду. А еталон для мене – робота Моджі та Беттеги в "Ювентусі". Вони збували футболістів, і залишалися на вершині.

Проблема в тому, що тренер завжди має спокусу залишити гравця, з яким досяг успіху. Тому у трансферній політиці вирішальним повинен бути голос спортивного директора. Він має відчути момент перебування футболіста на піку ціни і продати його. Я, наприклад, вважаю, що "Металісту" треба терміново влаштувати розпродаж. Інакше з Тайсоном чи Шав'єром буде ситуація така ж, як із Жажею Коельйо кілька років тому. Дають за Вілліана 30 мільйонів євро – треба "Шахтареві" погоджуватися. ­Негайно. Взимку. І підтягувати на його місце Дуґласа Косту.

Зараз в українському футболі яка ситуація? З'являється клуб і каже: я хочу посісти п'яте ­місце. Євро­кубкове. Щоб потім обіграти в Лізі Європи якихось македонців. На мою думку, 75 відсотків наших клубів, тобто 12 із 16 ­прем'єр-ліги, повинні думати не про очки, а про те, як вдало збути футболістів. До "Металіста"приїжджає ­"Аустрія" й виставляє на матч гравців 1993 року народження. Для чого? Щоб засвітити і продати.

Якщо наші клуби не повертатимуть хоча б 20 відсотків вкладених власником коштів – ­справи не буде. Я завжди, де б не працював, казав президентам: за три роки повертаю вам гроші. Де їх узяти? Тільки з продажу футболістів. Чому так кажу? Бо знаю: за два-три роки президент сам запитає: Олеже, а де мої гроші? Тому треба шукати тренерів, які покращують якість гравців.

Що найважливіше для тренера?

– Педагогіка. Тактика і фахівця з фізичної підготовки можна взяти до себе в штаб, і вони виконають свою роботу. Але спілкуватися з гравцем один на один маєш сам. Тренер повинен у будь-якого футболіста команди викликати симпатію, на ній будувати стосунки. Якщо цього не буде – крах. Так, як вийшло у Валерія Газзаєва в київському "Динамо".

А як Моуріньйо йшов з "Інтера"? Плакав на плечі у Матерацці. Блохін у збірній теж грав на хороших стосунках із футболістами.

А як у нього буде в "Динамо"?

– Складніше. У збірній стосунки не засмоктувала рутина. У "Динамо" ж не вибудувана вертикаль: президент – генеральний директор – тренер. Резо Чохонелідзе є, але не видно – на що він впливає. Треба підшукати толкового західного менеджера. Проблема "Динамо" всім відома. Якщо ти для мене щось зробив, я триматиму тебе в клубі – незалежно від твоєї здатності працювати добре зараз.

"Динамо" треба знизити планку претензій. Геннадій Турецький – тренер із плавання, який виховав олімпійського чемпіона Олександра Попова – розповідав, що завжди підопічних лякав перед тренуванням. Перед стартом – ніколи. Не казав: ти маєш виграти фінал. Навпаки: добре, що потрапив до фіналу, ти вже зробив, що треба. А тепер просто покажи, на що спроможний. ­Максимально знімав напругу.

Чим ризикував президент "Динамо" Ігор Суркіс, запрошуючи Блохіна?

– Якщо не вийде у Блохіна, тоді невідомо взагалі, хто може підняти "Динамо". Але клуб має підтримати Олега Володимировича трансферами: у кожну лінію треба по одному футболісту. Навіть воротарську – Шовковському вже 37. І купити міцного форварда, бо Браун Ідеє старається, однак не потрапляє в командну гру.

Було б добре, якби в "Динамо" було багато футболістів-пофігістів. Безвідповідальних. Вони б не заморочувалися і не розмінювалися на дрібниці. Просто грали б у футбол. Найкращий приклад – Олександр Заваров. Легкий по життю, він і у футбол так грав. Або Іван Яремчук. Прийшов із другої ліги, а за півтора року виступав на Кубку світу. Тому Блохін має створити відповідну атмосферу. Думаю, в дортмундській "Боруссії" вона саме така. І команда милує око грою. А в "Реала" – навпаки.

У цьому основна проблема Моу­ріньйо?

– Так. Занадто велика напруга. Вона тисне на них. Але при цьому "Реал" – головний фаворит на виграш Ліги чемпіонів. Втрачати їм нічого – така команда стає подвійно небезпечною.

Подібна ситуація в ПСЖ. Але тільки через гроші – дуже багато вкладено. "Челсі" пройшов цей шлях. Виграв Лігу чемпіонів, коли спала напруга й на них ніхто не ставив.

Де продовжить свою кар'єру Хосеп Ґвардіола?

– Цілком можливо, що в Англії. По-перше, там клуби фінансово потужні, здатні дати хороший особистий контракт і потрібних гравців. По-друге, англійський ­футбол відійшов від архаїчного стилю. Пройшов флангом, виконав навіс – такого вже немає. "Челсі", "Манчестер Сіті" намагаються грати комбінаційно. Цілком під Ґвардіолу. Не кажу вже про "Арсенал".

Але "Арсенал" із 2005 року нічого не виграв.

– У мене враження, що тренер ­Арсен Венгер давно працює не задля цього. Головне для ­нього – процес. Він, як художник. ­Малює картину, а закінчити не може. ­Придивляється й бачить, що треба покращити тут, а там – ще один мазок додати.

Що чекає на "Манчестер Юнайтед" після виходу на пенсію Алекса Ферґюсона?

– Це буде інший МЮ. ­Кращий чи гірший – не знаю. Але ­інший – ­точно.

А "Шахтар після Луческу?

– Буде важко. Занадто великий слід залишить румун. Він сам виріс за ці вісім з половиною років, які працює в Донецьку. Раніше думав про очки, про результат, було протистояння з "Динамо". Тепер його немає. Луческу зосередився на творчості – і команда грає.

Яка найдефіцитніша позиція в сучасному футболі?

– Правий захисник. На ній футболіст має поєднувати швидкість та витривалість. А таких – одиниці. Якщо швидкий, то не витривалий. І – навпаки.

Зараз ви читаєте новину «Збірну України мав би очолити француз Лоран Блан». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути