четвер, 25 серпня 2016 11:58

Майже 2 млн жителів Донбасу мусили залишити свої домівки

Прем'єра фільму "Плем'я" киянина Мирослава Слабошпицького відбулася під час "Тижня критики" Каннського кінофестивалю 21 травня 2014 року. Герої стрічки – мешканці інтернату для людей із вадами слуху. За весь час вони не промовляють жодного слова. Усі репліки сказані мовою жестів, субтитрів немає. Більшість акторів – справжні глухонімі.

"Плем'я" отримало гран-прі "Тижня критики". Згодом здобуло ще чотири десятки нагород міжнародних фестивалів. Однак стрічка не потрапила до числа претендентів на нагороду Американської кіноакадемії "Оскар". Національний відбір виграв фільм "Поводир" Олеся Саніна.

Автор: фото: film.ru
 

Роман Ліни Костенко "Записки українського самашедшого" вийшов друком у київському видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га" у грудні 2010-го. Події твору відбуваються за часів правління Леоніда Кучми і помаранчевої революції. Перший тираж – 10 тис. примірників – розкупили за два тижні. На січень-лютий були заплановані презентації у семи містах. Провели три – у Рівному, Києві та Харкові. Ліна Костенко скасувала тур після того, як дізналася, що роман розкритикували учасники літературного вечора у Львові.

Володимир Кличко переміг британця Девіда Хея в бою за пояс Всесвітньої боксерської асоціації – WBA – в німецькому Гамбургу 2 липня 2011 року. Володимир на той момент був чемпіоном трьох організацій – IBF, WBO і IBO, а його брат Віталій Кличко – WBC. Таким чином українці стали абсолютними чемпіонами світу з боксу – зібрали пояси п'яти найпрестижніших організацій. Наступного року старший брат завершив спортивну кар'єру. Володимир втратив усі пояси в листопаді 2015-го, коли поступився британцеві Тайсону Ф'юрі. На жовтень цього року запланований реванш.

Чотирьох охоронців торговельного центру "Караван" у Києві розстріляв відвідувач 26 вересня 2012 року. Чоловік намагався поцупити зарядний пристрій, що коштував 126 грн. Коли його відвели в службову кімнату, дістав із кишені пістолет і відкрив вогонь. Вижив один охоронець. Нападник утік. Відео розстрілу, зняте камерою спостереження, показали по телебаченню. Через тиждень оголосили, що підозрюваний – Ярослав Мазурок, уродженець Кам'янки-Бузької Львівської області. Ще через місяць його труп знайшли в Сирецькому парку Києва.

Жителі Врадіївки Миколаївської області взяли штурмом районний відділ міліції 1 липня 2013 року. За п'ять днів до цього троє чоловіків на чолі з капітаном Євгеном Дрижаком зґвалтували і побили продавщицю Ірину Крашкову. Міліціонера підозрювали і в інших злочинах, зокрема в убивстві школярки Аліни Поркул у січні 2011-го. Однак його не затримали. Протести тривали чотири дні. Згодом жителі Врадіївки пішки дійшли до Києва і провели пікет на майдані Незалежності. Ґвалтівника арештували. Вирок – 15 років в'язниці.

Референдум про статус Криму відбувся 16 березня 2014 року. 96,8% учасників, за даними Москви, підтримали входження півострова до складу Росії. Через день її президент Володимир Путін підписав відповідний указ. Голосування пройшло без міжнародних спостерігачів. Україна дотепер не визнала результатів, оскільки питання зміни її кордонів може вирішуватися лише на загальнонаціональному референдумі. Так само вчинили майже усі держави – члени ООН. Через рік Путін визнав, що приєднання Криму було заздалегідь спланованою спецоперацією.

Близько 2 тис. працівників патрульної поліції склали присягу на Софійській площі у Києві 4 липня 2015 року. Потрапити у нову структуру міг кожен. Потрібно було написати заяву, скласти випробувальні тести і пройти навчання. Столичну поліцію очолив учасник АТО Олександр Фацевич. Поява на вулицях правоохоронців у новій формі викликала інтерес у киян. З ними фотографувалися, пригощали пиріжками, кавою. До кінця літа патрулі запрацювали у Львові та Одесі. Зараз вони є в усіх областях.

Українські бійці утримували Донецький аеропорт 242 дні

– Ми робили все, аби уникнути людських жертв. Але готові дати відсіч усім спробам вторгнення, дестабілізації й терористичним діям зі зброєю в руках, – говорить виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов 13 квітня 2014 року. Наступного дня оголошено про початок антитерористичної операції – АТО – на Донбасі.

До того часу Російська Федерація окупувала Крим. 11 травня 2014-го відбулися нелегітимні референдуми у Донецькій та Луганській областях. Офіційні результати – населення підтримало незалежність ДНР і ЛНР. Наступний крок – входження до складу сусідньої держави. На адміністративних будівлях піднято прапори псевдореспублік, на дорогах встановлено блокпости.

До середини літа Збройні сили України разом із добровольчими батальйонами відвоювали у терористів Слов'янськ, Краматорськ, Артемівськ, Дружківку. 18 серпня ввійшли в Іловайськ на південному сході Донецької області. 23–24 серпня регулярні російські війська взяли місто в оточення. Утворили "котел". Обіцяли "зелений коридор" для виходу українських бійців, але порушили домовленості й розстріляли колони на марші. Офіційні втрати: 366 воїнів загинули, 158 – зникли безвісти. Після Іловайського котла Збройні сили України перейшли від атаки до оборони.

Взимку російські війська майже повністю оточили Дебальцеве – місто із залізничним вузлом. Утворився так званий "мішок". Окупанти обстрілювали його "Градами", важкою артилерією. Аби не потрапити в новий "котел", українці мусили відступити. Російський опозиційний політик Борис Нємцов запевняв, що тоді загинули щонайменше 70 кадрових військових РФ. Перед відправленням на поле бою їх змушували писати рапорти про звільнення. Але обіцяли виплатити компенсації в разі поранення чи загибелі.

48 осіб загинули під час сутичок в Одесі 2 травня 2014 року. Тамтешні проросійські активісти розбили намети на Куликовому полі біля залізничного вокзалу. Вранці вони напали на ходу футбольних фанатів по центру міста. Почалася стрілянина, під час якої загинув один уболівальник і троє сепаратистів. Фанати пішли на штурм наметового містечка. Сепаратисти сховалися у Будинку профспілок, що був поряд. Споруду закидали коктейлями Молотова, почалася пожежа. 31 людина померла від отруєння чадним газом, 11 – через падіння з вікон верхніх поверхів.

242 дні українські бійці утримували Донецький ­аеропорт. Залишили його 21 січня 2015-го. Терористи називали їх "кіборгами".

– Донбас можна повернути тільки силою, – вважає кіборг 43-річний Олександр Берещук. – Вони не віддадуть території, бо там є російські війська. Якщо не починати наступ, це затягнеться на роки. Наші пацани так і будуть гинути. Ці території мусять бути українськими.

Зараз під контролем бойовиків перебуває менше половини Донецької та Луганської областей. Відомо про близько 10 тис. жертв конфлікту, зокрема 2,5 тис. українських військових. Майже 2 млн жителів Донбасу мусили залишити свої домівки.

Зараз ви читаєте новину «Майже 2 млн жителів Донбасу мусили залишити свої домівки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути