пʼятниця, 15 лютого 2013 11:27

У радянські часи не казали, що Гулак-Артемовський з родини священиків

 

У Городищі на Черкащині триває мистецький тиждень, присвячений 200-річчю з дня народження Семена Гулака-Артемовського.

Український співак, актор, композитор та драматург народився тут 16 лютого 1813 року в сім'ї священика. Є автором першої української опери "Запорожець за Дунаєм", пісень "Спать мені не хочеться", "Ой, на горі та й женці жнуть", "Стоїть явір над водою".

"У городищі досі є куток з назвою Гулаківка. Саме там стояла хата його батьків Степана та Варвари Гулаків-Артемовських, - розповів Олександр Щепак, директор Городищенського районного музею імені С.С.Гулака-Артемовського. - Батько в нього був священиком, старший за дружину на 10 років. Побралися, коли їй виповнилося 15. Народили дев'ятеро дітей. У їхній сім'ї виховувався двоюрідний брат Тараса Шевченка Євдоким. Хоч офіційно вважається, що Семен з Тарасом познайомилися в 1838 році в Петербурзі. Не виключено, що дві родини були родичами. Ми ще зробили відкриття, що в метричному записі про народження Семена його хрещеним батьком записаний Семен Андрійович Симиренко. І він хрестив усіх дітей Степана й Варвари".

Олександр Гордійович каже, що дерев'яну церкву, де служив батько Семена, у радянські часи зруйнували, а дошки розібрали на хліви. Біля церкви були поховані священики їхнього роду Гулаків-Артемовських. Кладовище після Великої Вітчизняної війни зруйнували.

"Старожили пригадують, що разом із землею вивозили і кістки померлих. Коли одну з домовин відкрили, то побачили там священика у рясі і з хрестом на грудях. Він умить перетворився на прах. Місцеві краєзнавці припускають, що, можливо, то був дід чи батько Семена Гулака-Артемовського. В радянські часи в жодній автобіографії Гулака-Артемовського не було сказано, що він вийшов із родини священиків", - зазначив Олександр Щепак.

Семен Гулак-Артемовський захоплювався ще й народною медициною та статистикою. Уклав "Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії" . Помер 17 квітня 1873 року й похований на Ваганьковському цвинтарі в Москві.

У Городищі ім'ям Гулака-Артемовського названі Палац культури, школа мистецтв, міська школа №1 та площа в центрі міста. З 2002 року започатковано районну премію, сума становить понад 1 тис грн. Лауреатами вже стали 19 аматорських колективів, працівників культури, авторів. Відзнаки вручають на щорічному святі "Садок вишневий коло хати", в якому беруть участь художні колективи з країн Балтії, Росії, Польщі, Німеччини.

Зараз ви читаєте новину «У радянські часи не казали, що Гулак-Артемовський з родини священиків». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі