четвер, 18 вересня 2014 12:30

"Телесик символізує дівочу незайманість", - Василь Голобородько досліджує казки

"Телесик символізує дівочу незайманість", - Василь Голобородько досліджує казки
Фото: Сергій Старостенко

Поет 69-річний Василь Голобородько два місяці тому переїхав з Луганська до Києва. Узяв із собою найнеобхідніші речі. Удома залишив основну роботу - свої дослідження українських казок.

- Я їх тільки з підвіконня забрав і заховав, щоб не розсипалися, якщо бомбитимуть, і щоб їх не вкрали.

Давно працюєте над казками?

- Останні 18 років. Незавершені привіз із собою. Бо запишу, а завершувати ніколи, основна моя робота - казки. Їх дуже багато варіантів, але вже бачу Шукаю принцип, за яким сюжети об'єднуються. У мене на кожен окремий сюжет папка. Я набирав казки, роздруковував на принтері, коментарі писав від руки. Дві з половиною тисячі сторінок текстів - у мене на флешці є. А коментарі - тільки в паперах, що там лишилися. Їх не набирав - щось змінюється в процесі, щось застаріває, додається. Син пропонував: сідай скануй, сканер є. Так це рік треба нічого не робити, тільки це.

Що хочете довести цим дослідженням?

- Ніхто не знав семантики, змісту казки. Всі думали, що це чиста фантастика. Але чиста фантастика не могла б зберігатися сотні років. У різних культурах існують варіанти казок, які початково - українські. Якщо мої міркування правильні, то семантика це підтверджує. Вони не могли народитися в інших мовах, навіть у російській, які накрали наші казки й переклали. Там метафори побудовані на співзвучності слів, у інших мовах таких дієслів немає, тож похідних таких не може бути. У мене не було закладено довести, що наші казки - українські, воно само вийшло. Нашими є всі індоєвропейські казки - у них мотиви такі, як в українських. Індійські ж казки зафіксовані дуже давно, отже, можна визначити їхній вік. І таким чином виявиться давність наших казок і нашої мови. Казки ділю на парубочі й дівочі, окремі ще є дорослі. У мене два підвіконня, в папках на одному - дівочі казки, на другому - парубочі. То я тепер часто із парубочих переставляю у дівочі, бо такі - основна маса українських казок.

Наведіть приклади.

- От візьмемо відому казку "Телесик". Я проектував її на весільний обряд. Але в цій казці весілля зависає в повітрі. Бо йому має передувати сватання, а перед тим - вечорниці, а до того - дорослість.  Почнемо з того, що Телесик народжується неприродно - це називається хибна пресупозиція. Ця, як я її ще називаю, небилиця, за Лотманом вказує або на нісенітницю, або на метафору. Отже, це означає не народження - адже люди й тоді знали, як з'являються діти. Значить, тут щось інше. Ще - Телесик маленький, це конкретизується тим, що він летить на гусочці.  Насправді Наприклад, Телесик символізує дівочу незайманість. В українській мові вона називається красивим словом черчичок. Внутрішній сенс цього слова - те, до чого можна тільки торкатися, черкатися. Так робили нга вечорницях в обряді притула. Відбуваються вечорниці, і на них відбувається такий субобряд, як притула. Я дійшов до цього через казки, а потім уже вичитав у етнографії. Тепер це називається петінг. Парубок, навіть той, що одружується, не мав права здійснювати коїтус із дівчиною, на якій одружується, ніколи. Після весілля йде комора - так от перед нею дівчину символічно перетворювали на жінку. Косу топірцем до одвірка одрубували, як у гуцулів, або голову жіночим головним убором покривали. В коморі він мав справу вже з жінкою. Внутрішня форма слова дівчина - це та, на кого можна тільки дивитися. Вона й прикраси на себе всякі чіпляла, щоб парубок тільки дивився на неї. А дорослою вона стає, актуалізується її незайманість, тільки після першої місячки. Це дуже суттєво в нашій культурі. Так протривало десь до середини ХХ століття. На початках тільки увага до цієї деталі - як тепер вважають, незначної - давала можливість вирізнитися людському соціумуму із тваринного світу. Місячка у казках позначається такими образами: Змій, Зміюка - як у Телесику, Чорт, Відьма і Відмідь - це слово має писатися через і. Вони походять від дієслів "змінювати" та "відміняти". Тобто це те, що перетворює підлітка на дорослого. Черчичок у казках завжди сильний, побиває Змія, але й Змій теж сильний. Дівчиною у "Телесику" може бути гусочка - бо після настання дорослості парубки і дівчата метафоризувалися тваринами, птахами. Тому що вони на вечорницях мали здійснювати не людський коїтус: людський - повний, а притула - неповний.

Отже, в "Телесику" до весілля не дійшло?

- Так, є величезна група казок, які описують тільки дорослість дівчини. Сватання у казках дуже красиво показане. Один із субобрядів на сватанні - обмінити хліб. Ті, хто приходять, залишають свій, а господарі, якщо дають згоду, то дають свій, і старости вертаються з хлібом, а не з гарбузом. У казках цей епізод побудований на співзвучності слів обмінити - підмінити. Тобто у плані вираження в казці це буде підміна. Як наприклад, дають листа, який треба нести цареві, а гонець десь заночував, йому підмінюють лист, у якому пишуть інше. Коли повертаються - знову підмінюють. Знову таки - в інших мовах нема цієї співзвучності, у культурах нема цього обряду. Отже, ясно, що це в Україні народжене.

Зараз ви читаєте новину «"Телесик символізує дівочу незайманість", - Василь Голобородько досліджує казки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі