Вірші про москалів пише рівненський поет Роман Самков. Вибрані поезії з 2001-го увійшли до збірки "Москалі". У ній автор розмірковує над майбутнім Росії після падіння Кремля і радить, як діяти у ситуації "Якщо друг у тебе, на жаль, і не ворог й не друг, а москаль". Немов у лабораторії автор препарує свого ліричного героя, подає у розрізі його психологію, потреби та звички, переважно шкідливі. Також пояснює, чому добре жити у Марокко, Мексиці, Малі: "Живеш - і знаєш, що під боком в тебе немає москалів". Для читачів Gazeta.ua публікуємо 5 віршів Романа Самкова зі збірки "Москалі".
Вірш
про несправедливість
атмосферного тиску
На цій землі живе москаль
І, мов навмисне,
Лиш сто один кілопаскаль
На нього тисне.
***
Коли затихне гімн Росії,
І ураган зруйнує Кремль,
Коли помре і стане синім
Отой двоглавий їх орел,
Коли згорять усі "матрьошкі"
І здме їх попіл в Казахстан,
Я посумую, але трошки,
Що свідком того я не став.
***
Десять москалів
Десять москалів
Йшли через Полісся,
Наїлися грибів -
І їх лишилось вісім...
Вісім москалів
Розмовляли в Львові.
Все ж таки це Львів -
І їх лишилось двоє...
Двоє москалів
Степом прямували,
Стріли козаків -
І москалів не стало.
***
Живий куточок в нашім класі
Буде відтепер:
Трьох карасів приніс нам Вася,
Степан коня припер,
Принесла гусенят Галинка,
Іван привів теля,
Маринка принесла підсвинка,
Микола - москаля.
Застидали діти Колю:
"А-я-я-я-яй!"
Біологію у школі
Краще ти вивчай!"
Вчитель пояснив дитині,
Стала щоб мудріша:
"Москалі - це не тварини!
Це ж бо найпростіші".
***
Перед вами будинок, який збудував москаль,
Без єдиного цвяха - москалю було цвяхів "жаль".
А оце біле - парк біля будинку москаля,
Від берез частоколу плаче і стогне земля.
А на радіодроті розсілися густо синички,
Але сала москаль не кладе в годівнички.
Ось паркан, за яким причаїлась боївка УПА
І яка зачекала наказ "Наступай!"
...
Перед вами будинок, який збудував москаль,
Ось береза, паркан, ну а ось його скальп...
Коментарі
3