З боку населення Донбасу бачу тотальне неприйняття і агресію, каже український поет Сергій Жадан.

Про це він розповів у інтерв'ю журналу "Країна"

"Як далі жити з тими, хто підтримує сьогодні самопроголошені республіки, не уявляю. Бачу з того боку тотальне неприйняття, агресію. Складно уявити, що ці люди завтра знову зможуть святкувати одні свята, слухати вітання одного президента, їздити в одному транспорті й сидіти в одних кафе з людьми, що були по інший бік фронту. Якщо моделювати ситуацію – настає перемир'я, досягається компроміс, скажімо, з розширеними правами для цих територій. Сотні тисяч донеччан і луганчан, що звідти виїхали, – туди повернуться? Знаю багатьох, які кажуть: "Я з цими людьми жити не хочу". А якщо повернуться, то як до них ставитимуться? Якщо ти ціле літо просидів під обстрілами, а хтось поїхав, є велика ймовірність, що ти до цієї людини ставитимешся, як до зрадника, що покинув своє місто", - каже він.

На його думку на іншій території України "хвиля донбасофобії потужна і буде збільшуватися".

"Хвиля донбасофобії потужна  і, припускаю, збільшуватиметься. Разом із кількістю загиблих солдатів зростатиме й неприйняття цього регіону. Якщо припустити, що він далі лишається територією України, але зі своїми правами, адміністрацією, прапорами, "русским миром" – неможливо уявити, що Україна ставитиметься до нього як до рівноправного регіону. Конфлікт спровоковано настільки підло й цинічно, що будь-який варіант передбачає купу невирішуваних проблем, питань, на які немає відповіді", - каже поет.

Читайте інтерв'ю повністю у свіжому номері "Країни".

×