понеділок, 04 липня 2016 11:32

Він не хоче померти за країну, якої не розуміє

Автор: ФОТО З САЙТА WWW.opennight.org.ua
  Кадр із документального фільму ”Волонтери війни”. Чоловіки стоять біля дуба. Його можуть охопити троє дорослих. Стрічка перемогла в конкурсі короткометражного кіно ”Відкрита ніч”. Знімали в селі Бесідка Ставищенського району на Київщині
Кадр із документального фільму ”Волонтери війни”. Чоловіки стоять біля дуба. Його можуть охопити троє дорослих. Стрічка перемогла в конкурсі короткометражного кіно ”Відкрита ніч”. Знімали в селі Бесідка Ставищенського району на Київщині

Кінофестиваль "Відкрита ніч" відбувся з 25 на 26 червня. Прийняв його столичний Арт-причал. Захід проводять щороку наприкінці червня. Показують найцікавіші новинки українського короткометражного кіно. Щороку захід іменують як дубль. Цьогорічний — "Відкрита ніч. ­Дубль-19".

Усього на конкурс надіслали 116 фільмів. З них відібрали 19. Журі оцінювало роботи у трьох номінаціях — ігрові, документальні й анімаційні стрічки. Глядачі за допомогою СМС обрали переможця глядацьких симпатій.

"Відкриту ніч" транслювали на більш як 50 майданчиках — в Україні та за кордоном. Зокрема, у британському Лондоні, польському Кракові та чеському Брно.

О 22:00 біля пам'ятника Іванові Мазепі в Полтаві встановлюють екран. Навпроти — п'ять рядів дерев'яних лав. Сходяться близько 200 глядачів. Люди займають місця. Стелять каремати, кутаються в ковдри.

— Сьогодні побачите фільми про українсько-російську війну, про переселенців і філософську анімацію. Це варто побачити. Сподіваюся, ваше життя наповниться українським духом, — каже 69-річний Микола Кульчинський, голова обласної "Просвіти". — Цьогоріч ми змінили місце проведення — з парку "Перемога" переїхали до Мазепи. З одного боку — це прорахунок, бо тут немає сцени. Але в такий спосіб популяризуємо пам'ятник гетьманові.

Перша стрічка — анімація "Зе енд". Автор 33-річний Микита Лиськов з Дніпропетровська показує варіанти кінця світу. Чоловік іде дорогою під ритмічну музику. Навколо блимають різнокольорові дерева. Пес справляє нужду під дерево. На ньому різко з'являється листя. А в лисого чоловіка виростає довге волосся.

Глядачі сміються.

— Треба Барсіка попросить, щоб таке зробив нашому кумові. А то сильно переживає за свою лисину, — каже дружині чоловік років 30 у чорній вишаванці.

— Ти про кума думаєш. А я — про своє волосся. Як би хотілося мати таке пишне, — відповідає жінка. Її волосся зібране в невеликий хвіст. Одягає кепку.

У фільмі "Мішень" режисера Романа Попадька, 24 роки, хлопець ховається від призову. Він не хоче померти за країну, якої не розуміє. Та все змінюється, коли він уперше має натиснути на курок. Коли або ти, або тебе.

— Стрічки про війну запам'яталися. В одній біля Пісків військові говорять про бій, як про щось буденне. В іншому — полонених ведуть на розстріл, дівчина дає коханому ножа. Фільм залишає запитання без відповідей. Хлопець спробує напасти на конвой чи вкоротить собі віку? Зараз про війну на Донбасі мало інформації. Тільки статистика — кількість обстрілів, поранених. А як там справді живуть — невідомо, — каже 26-річний Ярослав Косиця. Із друзями сидять на траві.

Усього показують 30 короткометражок — 19 конкурсних робіт, ще 11 — які журі не оцінювало. До четвертої ранку залишається зо два десятки глядачів.

"Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була" — словами Павла Тичини починається 17-хвилинна стрічка режисерки Юлії Шашкової "Волонтери війни". Отримала Гран-прі як кращий документальний фільм. І 50 тис. грн винагороди.

— Ми часто їздили з волонтерами на передову, — розповідає 40-річна Юлія Шашкова. Вона учасниця "Вавилону'13" — об'єднання режисерів, операторів, кінематографістів. — Спочатку хотіли зробити фільм у дорозі й назвати "Волонтерський шлях". А потім мені спало на думку показати, звідки береться все, що ми розвозили для бійців. На Київщині є село Бесідка Ставищенського району. Стародавнє, козацьке. Ми знімали, як люди збирають допомогу — по баночці, по мішку, по копійці. Передають, що можуть. І плачуть.

Стрічку зняли за день.

— На що витрачу виграш, ще не думала. Частина піде на потреби "Вавилону", бо ми — теж волонтери, тільки від культури. Гроші потрібні на все — від батарейок до техніки. Камери в нас побиті ще з часів Майдану. Зараз працюємо над фільмом про "Першу сотню". Це великий проект, відзняли більш як п'ять тисяч годин. У ньому показаний Майдан зсередини.

Третій рік поспіль "Вавилон'13" отримує Гран-прі на "Відкритій ночі". Перед цим відзначали фільми "Заповіт" і "Буратіно".

Глядачі обрали "Відлуння"

Найкращою документальною стрічкою стали "Волонтери війни" Юлії Шашкової.

Найкращий ігровий фільм — "Ґолден лав" режисера Павла Острікова.

"Біг мен" Тетяни Кабаєвої назвали найкращою анімаційною стрічкою.

Художника ­Романа Попадька відзначили за роботу в ігровій короткометражці "Мішень".

Нагороду за кращу операторську роботу отримав В'ячеслав Бігун, фільм "Найближчі до Бога".

Спеціальним дипломом журі за експе­римент оператора нагородили Олександра Петроченка й Антона Антонця за фільм "Білі слони".

Приз глядацьких симпатій завоювало "­Відлуння" режисера Олександра ­Шкрабака.

Зараз ви читаєте новину «Він не хоче померти за країну, якої не розуміє». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути