— Якщо у Львові завалиться історична кам'яниця, місто багато втратить. А якщо зникне броварня — ні. Турист приїздить до нас передусім дивитися архітектуру. Пиво — другорядна мета, — каже львівський реставратор Василь Петрик, 44 роки.
Він — один з авторів змін до закону України "Про охорону культурної спадщини". З 1998‑го історичний ансамбль центру Львова входить у список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. До нього внесли ще шість об'єктів на території України. Закон дасть змогу захистити пам'ятки від протиправних забудов і руйнування.
— Фізично ми щодня втрачаємо якусь історичну пам'ятку, — продовжує Василь Петрик. — Не хочу навіть думати про можливість незатвердження цих змін у Верховній Раді. До списку світової спадщини внесено 150 гектарів у центрі Львова. Тут розташовані десятки пам'яток, сотні об'єктів. І на цій території зараз немає єдиного господаря, який би міг контролювати збереження культурної спадщини. Юридично ним є лише Міністерство культури. А це — чиновники, які перебувають у Києві. Місцеві органи мають повідомляти центральні про порушення, а ті — реагувати. Така реакція затягується деколи на місяці. Сам процес неконтрольований. Будь-хто може знести пам'ятку чи перебудувати.
Яскраві приклади — будинки на вулиці Староєврейській, 9 і Площі ринок, 17. Там у дворі звели величезний пивний завод без дотримання законів, але з погодженням Міністерства культури. Як отримували ті погодження, мер Андрій Садовий два роки тому на засіданні міськради розказував. Навіть озвучив конкретну суму хабарів.
Новий закон дозволить перекласти контроль над збереженням пам'яток на місцеві органи. Їх контролюватиме наглядова рада з фахівців, представників громадських організацій і народних депутатів.
ЮНЕСКО будь-коли може викреслити Львів зі списку спадщини. Особливо, зважаючи на самовільне будівництво у буферній зоні. Львів сам подав до ЮНЕСКО її межі — 4 тисячі гектари. Це територія від Центрального залізничного вокзалу і до вулиці Пасічної. Там зараз зводять будівлі з величезним перевищенням висоти і масштабів. Історичний центр Відня має близько 360 гектарів. Пам'ятки під охороною ЮНЕСКО теж заважають австрійцям розвивати сучасне місто. Але вони якось дають цьому раду. Так само у Ризі, Вільнюсі, Кракові.
Представник Мінкульту буває у Львові раз на півроку і далі ресторану не ходить. Або йому показують тільки те, що можна. Відповідати за культурний об'єкт мають люди на місці.
Не знаю такого, щоб історично на Площі ринок була броварня. Їх завжди будували за межами міста. А якщо бізнесмен матиме негативне реноме, його справа не процвітатиме. Чого вартий лише скляний монстр на площі Міцкевича? А скільки було сказано про сучасні забудови між площею Ринок та вулицею Вірменською? Чи сороміцькі огидні ванни, що прикріпили на фасаді одного з будинків на вулиці Сербській? Якщо правильно організувати роботу, то бізнес піде на діалог. Для нього важлива громадська думка.
Церква Святого Юра стоїть без ґонту
Стабільно важким називає Василь Петрик стан інших об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО в Західній Україні. Позаторік до цього переліку увійшли вісім дерев'яних церков у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Ще вісім — у Польщі.
— Щодо церков — працює консультативна робоча група. Але пряме управління здійснює Київ. За кожним дозволом треба їздити до столиці. Тим часом ситуація з церквою Святого Юра у Дрогобичі — катастрофічна. Можемо втратити пам'ятку. Там кілька років, як знятий дерев'яний ґонт довкола церкви і закритий брезентовою плівкою. Вода затікає, конструкції гниють. Зараз реставрують розписи на дерев'яних стінах. Але може так статися, що даремно — якщо церква впаде. Коштів на реставрацію з Києва не бачимо — через складну ситуацію в країні. Новий орган управління на місці міг би залучити приватних інвесторів. Аби мав такі повноваження.
8 
35413
Коментарі