Одразу за порогом столичного ПінчукАртЦентру опиняєшся у вузькому проході між сотнями іржавих металевих коробок. Вони стоять одна на одній і утворюють простір, що нагадує величезний архів. На кожній коробці є номер. У таких могли бути особисті речі засуджених до страти.
Далі темний коридор веде до тісної кімнати. Посеред неї лежить купа старого почорнілого одягу. Це все, що залишалося від жертв масових розстрілів у Бабиному Яру.
Виставку "Втрата. Спомин про Бабин Яр" про вбитих нацистами у 1940-х київських євреїв створив французький художник 71-річний Крістіан Болтанскі.
— Я, як і Крістіан, — із родини єврейських іммігрантів, — каже відвідувачка виставки Софія Леві, 63 роки. Приїхала з Варшави на зустріч до 75-ї річниці розстрілів у Бабиному Яру. — Там загинула моя тітка, мамина сестра. У них перед стратою відбирали всі документи і спалювали. Оголені трупи скидали в рів, як худобу.
У сусідньому залі охоронці просять відвідувачів: "Зробіть крок назад і не торкайтеся експонатів". Тут на дерев'яних столах розкладені людські зуби й кістки. До деяких прикріплені срібні смужки з вигравіруваними свідоцтвами катувань і вбивств. Американська художниця 65-річна Дженні Хольцер присвятила цю інсталяцію жертвам війни в Югославії. — Коли людина часто бачить смерть, є ризик, що вона збайдужіє до жорстокості, — каже куратор виставки, бельгієць Бйорн Гельдхоф.
Його землячка, художниця 52-річна Берлінде де Брьойкере привезла до Києва картини і скульптури, що зображують здерту шкіру — чи то людей, чи то тварин. Консультант мистецького центру пояснює: дві купи шкір, під якими проступають контури тіл, символізують масові вбивства.
— Мені важко на це дивитися, — каже Софія Леві. — Але тема військових злочинів дуже важлива.
Лише у вересні 1941-го в Києві нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв, кажуть історики.
Виставка "Втрата. Спомин про Бабин Яр" триватиме в ПінчукАртЦентрі до 8 січня 2017 року.
4 
35413
Коментарі