— Сьогодні відбувається історичний момент: ми проводжаємо в останній шлях український парламент, — каже в мегафон дівчина біля Верховної Ради у вівторок вранці. Читає з невеликого аркуша.
— Депутати, прозвітуйте перед людьми за свою роботу, інакше до 26 жовтня ваші виборці знатимуть про вас усю правду.
Неподалік двоє чоловіків тримають плакат з написом: "Меморіал політичної безвідповідальності" з фотографіями "регіонала" Олександра Єфремова, "ударівця" Віталія Ковальчука, в.о. голови фракції "Батьківщина" Сергія Соболєва й лідера "Свободи" Олега Тягнибока. Під кожним знімком — перелік їхніх обіцянок і кількість невиконаних.
Біля парламенту зібралися близько півтисячі людей. Між ними й будівлею стоїть шеренга міліціонерів і чоловіків у камуфляжі з написом на спині: "Охорона". Біля першого під'їзду — пожежна машина.
Має відбутися останнє перед позачерговими виборами засідання Верховної Ради.
— Я уже 40 минут стою, — каже один із журналістів, які вишикувалися в чергу, щоб потрапити на засідання. — Видать, Порошенко уже в Раде. Обыскивают по полной.
До сесійної зали заходять депутати. Із запізненням на 15 хв. — спікер Олександр Турчинов і його заступник Руслан Кошулинський. Реєструються. На табло — 294. Турчинов просить секретаріат покликати президента. Петро Порошенко за кілька хвилин заходить. Депутати встають, аплодують. Він їм вклоняється. Усміхається. Сідає в крісло. Просить проголосувати за відставку міністра оборони Валерія Гелетея і призначити на цю посаду Степана Полторака.
— Реклами ця людина не потребує, — обводить зал очима 49-річний Петро Порошенко. — Але раз формально маю його представити. Стисло Степана Тимофійовича охарактеризував би так: людина з високим авторитетом, у тому числі й серед учасників АТО, великим бойовим досвідом і стратегічним баченням реформування оборонного сектору. Фахівець, який на нових засадах практично з нуля створив Національну гвардію України.
Деякі депутати з "Батьківщини" тихо перемовляються.
— Шановні колеги, я прошу вашої уваги, — підвищує голос Порошенко. — Виступає президент України.
Ті замовкають. За 5 хв. голосують. "За" призначення Полторака — 245 депутатів. Новий міністр оборони стає за трибуну. Присягає й повертається в ложу уряду. Сідає біля міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Порошенко виходить із залу.
Турчинов пропонує розглянути законопроект про визнання бійців ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу й незалежність України. Депутати вісім разів провалюють голосування. Останнього разу не вистачає дев'яти голосів. П'ятьох не дає "Батьківщина", двох — УДАР. Із "регіоналів" підтримує закон лише Юхим Звягільський.
Більшість нардепів виходять у кулуари. Із вулиці чути вибухи. Під головним входом і на площі — близько 2 тис. людей зі стягами "Свободи", "Правого сектора" й національними прапорами. Перед ними стоять кілька шеренг правоохоронців у шоломах і бронежилетах. На поясах — кийки. Один із хлопців у чорній балаклаві б'є їх ланцюгом. Ті ухиляються, присідають. Мітингувальники із закритими обличчями кидають у них шумові гранати, петарди й каміння. Хтось влучає у шибку на другому поверсі.
— Отойдите от окна! — кричить до журналістів один з охоронців. Роздивляється скло. В ньому — три дірки. — Это может быть пневмат.
Сходами біжить лідер "Свободи" 45-річний Олег Тягнибок. За ним — кілька однопартійців.
— То не наші, — кидає на ходу.
Виходить на вулицю. Повертається за 5 хв. Обіцяє, що "свободівці" зараз підуть з-під Ради.
Вибухи лунають ще близько півгодини. Натовп розбиває ще кілька шибок. Турчинов закриває засідання. Депутати виходять підземними ходами.
Поміж мітингувальників іде керівник інформаційного відділу "Правого сектора" Борислав Береза, 40 років. Запитує дівчину із пов'язкою з партійною символікою на обличчі:
— Ви хто? Звідки?
— З молодіжного крила, — червоніє дівчина. Пов'язку знімає.
— Я розумію, що це ваша власна ініціатива, але не треба так робити, — каже Береза. — Наших тут сьогодні не було. Це — провокація.
Неподалік тупцюють хлопці в балаклавах. На вигляд їм, років 16–17. Тримають прапори із зображенням черепа з шаблею в роті.
— Ми представляємо молодіжний рух "Реванш", — розказує один із них. — Прийшли показати свої не радикальні, а дієві настрої. Будь-яка революція починається зі звільнення політв'язнів. А в нас досі не закриті справи по людях, які валили пам'ятники Леніну при Януковичу.
8 
35413
Коментарі