Уряд виділить 1 млрд грн на підтримку одноосібників та створення сімейних молочних ферм і кооперативів. Для забезпечення рентабельності малого бізнесу в цій галузі важливою залишається проблема реалізації молока, вважає експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Гагалюк, 30 років.
— На перший погляд, 1 мільярд — багато. Однак для такої кількості виробників-одноосібників, які є в Україні, це не така суттєва підтримка, — каже експерт. — До того ж для сільських бабусь, які тримають корів, будуть проблеми із переказами коштів, подачею документів на допомогу. Далі питання: навіщо уряд хоче підтримати нерентабельне і низькоякісне виробництво? Навіщо підтримувати виробників, які скорочують виробництво? Це популізм. Адже дрібні товаровиробники у Європі відходять у минуле.
За останні роки молочна галузь стала експортером сирів, масла. Розвиток експорту можливий тільки за крупнотоварного виробництва. Бо їздити по селах, збирати молоко від бабусь та доводити його до товарної кондиції — це великі затрати. Продукція з нього буде неконкурентною на міжнародних ринках.
Проте ж дрібні господарства дають 75 відсотків вітчизняного молока.
— Зрозуміло, ми не зможемо відмовитися від дрібних виробників. Але їхня доля з кожним роком міняється на користь великих господарств.
Чому з року в рік скорочується виробництво молока?
— Дрібнотоварні виробники не в змозі надати корові правильну ветеринарну допомогу, забезпечити кращий раціон кормів тощо. Це позначилося на надоях. У першому кварталі цього року в сільськогосподарських підприємствах виробництво молока зросло на 15 відсотків, а в домашніх господарствах — знизилося на відсоток. В останні п'ять років у крупнотоварне виробництво йдуть серйозні інвестиції. Це починає давати результат.
Хто найбільше заробляє на молоці?
— У виробника рівень рентабельності — 7-10 відсотків. Дехто віддає товар дешевше від собівартості. Переробні підприємства контролюють постачання молока до продавця. Великі супермаркети беруть у переробників плату "за полицю" — можливість продавати продукцію у своєму магазині. А у самих торговельних мереж рентабельність на порядок вища — не менш як 50 відсотків.
Парламент має намір ввести державне регулювання цін на молоко. Що це дасть?
— На практиці регулювання зведеться до встановлення мінімальних закупівельних цін на рівні 2,5 гривні за літр. Однак підтримка однієї ланки з усього ланцюга галузі не буде ефективною. Якщо підтримати тільки виробника, знизиться рентабельність у переробників. Великі підприємства житимуть, а малі не потягнуть високі закупівельні ціни.
Якою могла б бути держпідтримка молочної галузі?
— Позаторік переробники не платили до бюджету податок на додану вартість, а збирали його на спецрахунках. Звідти гроші надходили безпосередньо виробникам. Ця практика була найкращою для галузі. Із прийняттям Податкового кодексу торік цю схему відмінили. Наприкінці 2011-го знову поновили в дещо іншому вигляді: 30 відсотків ПДВ передбачили направляти на дотації виробникам, а 70 — на підтримку будівництва тваринницьких комплексів.
7 
35413
Коментарі