1 грудня 1991 року для підтвердження прийнятого Верховною Радою 24 серпня Акта проголошення незалежності відбувся Всеукраїнський референдум. Одночасно пройшли перші вибори президента України. Проголосували близько 32 млн громадян.
Із них 90% — за незалежність. Першим всенародно обраним президентом став Леонід Кравчук, який на той час був головою Верховної Ради.
Зараз незалежність на волевиявленні підтримали б 65% українців, згідно з проведеним три місяці тому соціологічним опитуванням.
— Було три елементи успіху референдуму. Передусім — популярність ідеї незалежності, — каже учасник Ініціативної групи "Першого грудня", правозахисник 67-річний Мирослав Маринович. — Був Народний рух і В'ячеслав Чорновіл. Усі вже відчували, що Радянському Союзу приходить кінець. Також це не могло статися без підтримки партійного апарату. Він теж хотів самостійності від революційного Бориса Єльцина. Було прийняте рішення зробити незалежною Україну, щоб зберегти свої позиції. Третім елементом консенсусу були донецькі шахтарі. Вони також підтримали ідею незалежності.
Половина громадян не вважають сьогодні Україну справді незалежною державою.
— Я не такий песиміст. На підтвердження можу нагадати "драконівські" закони 16 січня 2014 року. Вони були списані в Росії. Однак в Україні їх не сприйняли. В нас уже зовсім інші суспільні обставини. Це доказ того, що незалежність відбулася. Ми не такі, як Росія.
Але песимісти реагують на соціальні моменти. Треба, щоб українська незалежність відбулася у цьому вимірі. Станемо краще, легше й заможніше жити — вони змінять думку.
Що можна назвати беззаперечним здобутком країни за 25 років?
— Релігійну свободу. У нас не спрацювали спроби одержавити релігію. Вона дає не лише громадянські свободи, а й духовні. В Україні релігія відокремлена від державного апарату, але не від духу людського. На Майдані були представники різних Церков. Стало можливе співіснування релігій, які раніше ворогували. До незалежності цього не було.
Кажуть, що пролита під час Революції гідності й війни з Росією кров — це відповідь на без зусиль отримані свободу й незалежність 1991 року. Війна була неминуча? Якими ми вийдемо з неї?
— Напевно, неминуча. Росія спершу думала, що Україна тільки побавиться у незалежність, а потім опиниться в тому кошику, який вона підставить. Потрусить трішки — і яблучко впаде. Борис Єльцин був упевнений, що Україна через кілька років попроситься в Союз, не виживе без нього. А коли Путін усвідомив, що цього ніколи не станеться добровільно, настала потреба у військовій агресії. Для нього Росія без України немислима.
Через війну ми втратимо людські життя. Але отримаємо остаточну свободу, справжню незалежність. У людей уже є це відчуття, хоч багато з них досі живуть російськими моделями.
7 
35413
Коментарі
1