12 серпня російський президент Володимир Путін звільнив глави своєї адміністрації президента 63-річного Сергія Іванова. Той обіймав посаду понад чотири роки. Був другою за впливовістю людиною в політичній ієрархії РФ.
Путін та Іванов одночасно навчалися в академії Комітету держбезпеки Радянського Союзу. Іванов був генерал-лейтенантом, Путін — підполковником.
Іванов був постійним членом путінського внутрішнього кола. Почав із посади секретаря Ради нацбезпеки 1999 року. З 2001-го по 2007-й очолював Міністерство оборони. Путін підвищив його до першого віце-прем'єра, дозволив змагатися із Дмитром Медведєвим за пост президента. Але обрав останнього — надав перевагу слабшому.
Іванова вважають суперником президента. Головна тема зіткнень — безпека й міжнародні відносини. Його сприймають одночасно як прихильника жорсткої лінії й ефективного вирішення проблем. Він не має підтверджених зв'язків із приятелями-мільярдерами Путіна.
Також Іванова вважали лідером блоку Федеральної служби безпеки у Кремлі. Туди входять секретар Радбезу Микола Патрушев, глава ФСБ Олександр Бортніков і Михайло Фрадков, який очолює зовнішню розвідку. Їм протистоїть президентська гвардія, або Федеральна служба охорони, яку Путін вважає найлояльнішою.
Вона захищала президента Чечні Рамзана Кадирова, який не дружить із ФСБ. Протистояння між ФСБ і ФСО досягло апогею торік у лютому, коли біля Кремля вбили лідера опозиції Бориса Нємцова. Схоже, вбивство організувала одна зі сторін, щоб кинути виклик іншій.
Протистояння розгорілося знову в квітні цьогоріч. Тоді Путін сформував Національну гвардію під керівництвом свого екс-охоронця, генерала Віктора Золотова із ФСО. 6 квітня його призначили одним із 12 постійних членів Радбезу РФ. А вже за п'ять днів президентський указ змінили — Золотов став звичайним членом, а їх десятки. Це — показник запеклого опору очолюваних Івановим генералів КДБ у Раді безпеки.
Політика щодо Україні також є яблуком розбрату. Навесні 2014 року Іванов, імовірно, стояв за планом захоплення половини України, зокрема Києва. Путін не підтримав його. Згодом ширилися чутки, що Іванов пропонував піти на поступки — задля ослаблення санкцій. Схоже, він хоче відхопити якомога більше в України й водночас досягти компромісу з Заходом. Тоді як Путіна влаштовують заморожені конфлікти, що дестабілізують сусідні країни.
Обраний для відставки момент пов'язує з розбіжностями щодо українського питання. 8 серпня Путін скликав Раду безпеки. Прийшли тільки шість постійних членів. Іванова не було. 11 серпня Радбез зібрався знову — цього разу зібралися 11 із 12 членів, включаючи Іванова. Головна тема зустрічей — Україна. Ймовірно, Іванов не погодився з озвученою Путіним лінією.
Президент Росії 15 серпня змінив склад Ради безпеки. Іванова з неї не виключив, але ввів Вайно. Золотова знову не підвищив. Певно, не отримав повного контролю над Радбезом, попри звільнення Іванова. Радбез — своєрідне політбюро путінського режиму.
Нестабільність у Кремлі може вплинути на політику в Україні. Радбез може спробувати стримати Путіна. Або ж той використає "маленьку переможну війну" в Україні для отримання контролю над ним.
6 
35413
Коментарі