У четвер Верховна Рада розглядатиме державний бюджет 2012 року. Прем'єр-міністр Микола Азаров запевняє, що головний фінансовий документ держави збалансований та узгоджений з Міжнародним валютним фондом.

— Влада більше турбується про самозабезпечення, ніж про подолання соціальної нерівності, — аналізує параметри держбюджету голова Комітету економістів Андрій Новак, 38 років. — Про це свідчить співвідношення витрат. Наприклад, на утримання чиновників закладено 16,6 мільярда гривень. Обслуговування у закритих медичних закладах для них обійдеться платникам податків у 2,6 мільярда гривень. А всі державні заклади у країні профінансують на 2,8 мільярда. Витрати на армію — 17 мільярдів, а на виплату соціальної допомоги "афганцям", чорнобильцям, дітям війни, ветеранам безробітним — 13,9. Тож протест цих соціальних груп під Верховною Радою у вівторок був виправданим.

Інше порівняння — судово-каральні органи обійдуться бюджету в 11 мільярдів гривень. А на виконання трудового законодавства, дотримання прав найманих працівників спрямують 260 мільйонів. Це у 42 рази менше.

Хіба держава не обіцяла зменшити видатки на органи влади?

— Обіцяла. Але слова не дотримала. Кошторис утримання народних депутатів збільшили на 80 мільйонів гривень, Адміністрації президента — на 90, Служби безпеки — на 300, а Генеральної прокуратури — на півмільярда. Затягувати пояси доведеться простим людям, а не чиновникам.

Яку ціну на газ уряд заклав у бюджет?

— 414 доларів — на третину більше, ніж торік. Відповідно, слід очікувати ланцюгової реакції зростання цін, від'ємного торговельного сальдо і нестабільної гривні. При цьому уряд збирається зменшити інфляцію з 9 відсотків до 7,9. Виконати це завдання неможливо.

Чи передбачає бюджет додаткову емісію гривні?

— Грошову масу планують збільшити на 18 відсотків. Але це стандартна процедура, порівняно з цим роком нічого не змінюється.

Яка сума передбачена на фінансування підготовки до футбольного чемпіонату Євро-2012?

— 14 мільярдів гривень. Усе це — державні витрати. Але найцікавіше, що ці гроші вміщені у статті "борги". Державний борг збільшиться наступного року на 91,5 мільярда гривень. Тобто на таку суму зросте навантаження на платників у наступні роки.

Скільки грошей уряд спрямовує на модернізацію економіки?

— Влада стверджує, що написала бюджет розвитку. На "фундаментальні дослідження у сфері державного управління" виділять 3,5 мільярда гривень. Що це за дослідження, невідомо. Зате на такі ж "фундаментальні дослідження" в усіх галузях економіки загалом передбачено лише 1,8 мільярда гривень. На вугільну галузь дають 14 мільярдів, на авіакосмічну — 800 мільйонів, а на суднобудування — нуль, як і цього року. Тобто, конкурентоздатні галузі підтримувати не збираються. А ті, де роками діють найбільш корупційні схеми, отримують величезні ресурси.

Який планують розмір дефіциту держбюджету?

— Передбачено 24,1 мільярда гривень. Компенсовувати його хочуть грошима від приватизації держвласності. Цю статтю не змінювали — ті ж 10 мільярдів гривень. Але якщо цього року вдалося продати "Укртелеком", то за які об'єкти назбирають гроші наступного, незрозуміло. Тому реальний дефіцит бюджету може збільшитися. Гадаю, влада покриватиме його традиційно — за рахунок зовнішніх запозичень.

Чи відображені в бюджеті результати пенсійної та податкової реформ?

— На рівні 1–2 відсотків. Дефіцит Пенсійного фонду 2011-го становив 54 мільярди гривень, наступного року — 52 мільярди. Користь від реформи становить близько відсотка витратної частини фонду. Натомість для людей погіршилися умови виходу на пенсію.

Податкова реформа мала б призвести до зміни структури нарахування податків. А в бюджеті вона не змінилася: як і в попередні роки, 55 відсотків податкових надходжень очікують від податку на додану вартість. Дії податкової реформи проект бюджету не відчув.

×