Верховна Рада вдруге провалила голосування щодо виборів столичного голови і Київради. У вівторок за це висловилися лише 200 депутатів із 226 необхідних.
— Проблема виборів у Києві стала заручницею гри між владою та опозицією за контроль над парламентом, — каже 56-річний Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій.
У який спосіб столичні жителі могли б форсувати проведення виборів?
— Демонстраціями, мітингами, заявами, громадським тиском. Але цього не сталося. Тому тут залишається питання: за сценарієм влади чи опозиції відбудуться вибори? Опозиція попри всі намагання не може переламати ситуацію на свою користь. Влада ж показує, що має свій план. Для цього і роблять заяви, що рішення буде прийняте тільки після того, як вердикт оголосить Конституційний суд. Його рішення буде прийнятніше для "регіоналів". Очевидно, вибори відбудуться влітку, найімовірніше в липні-серпні. Опозиція буде змушена підтримати цей сценарій.
Які загрози виникнуть, якщо мер буде новий, а Київрада із провладною більшістю — стара? Що голова зможе вирішувати?
— Реальні можливості політика часто визначаються не формальними юридичними повноваженнями, а політичною волею. Якщо опозиція виграє вибори в Києві, в мера буде достатньо змоги проводити свою самостійну політику, визначати економічну ситуацію. Він головує на засіданнях Київради, може домовлятися з депутатами. Під міського голову можуть формувати ті чи інші групи середнього бізнесу, які зацікавлені в тому, аби в них був провідник у Києві. Мер може виходити і говорити про проблеми міста — проводити активну публічну політику серед громади, що розуміє, з якими складнощами може зіткнутися новообраний опозиціонер. Тим паче, що сьогодні вже є запит на міського голову-політика, а не господарника.
Для опозиції було б важливо мати в Києві свого мера, бо тут розвиватимуться основні події на завершальній фазі президентської кампанії. Підтримка киян буде багато в чому визначальною.
Ви кажете, що є запит на мера-політика. Хто таким є тепер?
— Це Микола Катеринчук, Петро Порошенко, не кажучи про Віталія Кличка, що є абсолютним переможцем мерської кампанії. Це трійка найреальніших кандидатів на посаду керівника міста. Є ще Микола Томенко, Олександра Кужель. Будь-який опозиціонер сьогодні може бути більше мером-політиком, ніж мером-господарником. Це дасть надію на загоєння пологових травм пострадянського періоду. Недавно був у Варшаві — там нема заторів, і не тому, що машин менше, а тому, що паркінги будують, офіси виносять за межі польської столиці. Городяни гуляють містом, добре працює муніципальний транспорт. Так може бути і в нас.
Чи може Кличко вирішити не балотуватися в мери?
— Найімовірніше, так і буде. Він націлений на президентські вибори.
У такому разі опозиція може домовитися про єдиного узгодженого кандидата?
— Може статися, що єдиного кандидата не буде. Таким міг би бути Кличко, Яценюк чи Тягнибок. Але навряд чи вони підуть. Уже зараз бачимо суперечки в середовищі опозиції щодо узгодженої кандидатури. Поки що публічну кампанію в цій площині ведуть два політики — Порошенко і Катеринчук. У них є шанс стати об'єднаним кандидатом, а не єдиним. Якщо піде Порошенко, то Катеринчук теж піде. Бо є сумніви в опозиційності Порошенка.
Які шанси на перемогу в Порошенка та Катеринчука над чинним головою Київміськдержадміністрації Олександром Поповим?
— Єдиний кандидат від опозиції виграє у Попова. Ці люди відомі в столиці, українській політиці. У Попова серйозні проблеми після снігового колапсу в Києві та "віденської історії", коли він під час снігопаду поїхав із родиною до Австрії. Столиця налаштована опозиційно, й у владного кандидата практично не буде шансів на перемогу.
2 
1
Коментарі
3