Депутат із "Народного фронту" Антон Геращенко заявив недавно, що Юлія Тимошенко та партія "Свобода" виконують замовлення Путіна. Бо вони критикують уряд і вимагають розслідувати повідомлення про нібито корупцію в ньому.
Смішно, коли одні наші політики вішають ярлики кремлівських агентів іншим. Бо майже всі вони понад рік так чи інакше сприяють Росії. І ця їхня "волонтерська" допомога дуже масштабна.
Адже що в Україні вигідно Путіну?
Насамперед, нереформована й неефективна державна машина, збереження корупції. Все це ослаблює Україну, не дозволяє їй ставати якісно іншою, сучасною, здатною вистояти під ударом імперії. За понад рік по Революції гідності хабарництво продовжує процвітати. З реформами затягнули так — далі нікуди. Натомість маємо регулярні обіцянки, показові театральні арешти й нелімітовану демагогію на телешоу.
Росії потрібна якомога слабша українська армія та невміле командування нею. Адже це збільшує недовіру до влади, призводить до численних жертв, допомагає зривати мобілізацію. Особливо вітаються Кремлем такі трюки, як намагання видати трагічний провал під Дебальцевим за продуманий організований відхід війська.
Недовіра українського суспільства до політиків — це взагалі один із найбільших пріоритетів Росії. У цьому наші можновладці допомагають Путіну надзвичайно активно. Тут і невиконані передвиборні обіцянки, протягування у парламент ставлеників олігархів і колишніх "регіоналів", безпроблемне життя справжніх кремлівських агентів із "Опозиційного блоку", процвітання бізнесу керівників держави й інших багатіїв на тлі зубожіння населення. Недовіра людей до влади означає брак єдності, такої потрібної під час війни.
Окремим величезним інтересом Кремля є відсутність в Україні авторитетного, чесного й жертовного лідера, щодо якого не було б сумнівів у суспільства. Петро Порошенко зразково здійснює кремлівські бажання: дуже швидко розтринькав величезний кредит довіри українців.
Зрештою, Росії надзвичайно потрібні сварки всередині правлячої коаліції з перспективою її розвалу й занурення України в політичну кризу. Слід розуміти, що публічні взаємні звинувачення та скандали є верхівкою айсберга. Вистачає там тих, кого не зупинить навіть катастрофічний досвід 2005–2010 років.
Юрій Луценко недавно вжив термін "несвідомі агенти Кремля". Так він назвав численних невдоволених нинішньою владою людей, на протестних настроях яких можуть зіграти недоброзичливці України. Однак те визначення насамперед пасує більшості політиків і можновладців. Усім, хто понад рік товче воду в ступі та вперто не хоче жити по-новому, залишаючи Путіну шанси на реалізацію його планів.
2 
1
Коментарі